Соціальні та біологічні аспекти смерті людини і соціальний дауншифтинг як філософська проблема

Autor: Zoia Shevchenko, Mykhailo Boichenko, Nataliia M. Boichenko
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2020
Předmět:
Value (ethics)
технологические возможности продления жизни
media_common.quotation_subject
human death
Death with dignity
value functionalism
Identity (social science)
ценностный функционализм
смерть человека
соціальний дауншифтинг
Social death
organization
соціальна ідентичність
ціннісний функціоналізм
organization.non_profit_organization
социальный дауншифтинг
Social identity theory
качество жизни
Meaning of life
media_common
якість життя
social downshifting
lcsh:History (General) and history of Europe
social identity
социальная идентичность
sanctity of life
святость жизни
святість життя
Downshifting
technological life-extension capabilities
quality of life
Covert
lcsh:D
lcsh:B
технологічні можливості продовження життя
смерть людини
Psychology
lcsh:Philosophy. Psychology. Religion
Social psychology
Zdroj: Cхід, Vol 0, Iss 1(165), Pp 23-28 (2020)
Skhid; No. 1(165) (2020): PHILOSOPHICAL SCIENCES; 35-40
Схид; № 1(165) (2020): ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ; 35-40
Схід; № 1(165) (2020): ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ; 35-40
ISSN: 2411-3093
1728-9343
DOI: 10.21847/1728-9343.2020.1(165)
Popis: Social downshifting is emerging as one of the key strategies of optimizing and maintaining the quality of human life in view of the prospect meet one's death with dignity. The aim of the issue is to conceptualize the term “social downshifting”, by analyzing the relationship between social and biological aspects of death and the connection of a person's understanding of his/her death with his/her social self-identification. In this study the functional approach was used in its value interpretation, that is, as a method of value functionalism. If social downshift emerges as a social value, it can have different functional consequences - institutional, organizational, communicative. On the other hand, the functional choice of a person in favor of social downshift as accepting a new value of the state of limited functional capacity can have very different value reasons - biological (anthropologic, environmental, etc.) or social (ethical, religious, political, economic, etc.). Social downshifting is not an outgrowth of social identity frameworks, but rather their artificial (possibly temporary) narrowing. While there may be objective reasons for this, social downshifting is still the result of the subjective, conscious position being taken by an individual, with which he or she is replacing his/her previous, socially aggressive and expansive position. Changing of the social identification is the best alternative to the uncompensated loss of grounds for the individual’s ordinary method of social identification. The uncompensated loss of identity is essentially social death of a person - full or partial, and it is not surprising, therefore, that it often entails overt or covert suicide, that is, premature, artificially caused physical death. Therefore, social downshifting as a realistic variant of changing the social identity of an individual in unfavorable circumstances, acts as a safeguard against suicide. With successful social downshifting, the person acquires a new meaning of life and new, acceptable living conditions. Thus, a person is motivated to use the technological life-extension capabilities that global civilization offers.
Социальный дауншифтинг становится одной из ключевых стратегий оптимизации и поддержания качества человеческой жизни с учетом перспективы достойной встречи смерти. Целью статьи является концептуализация термина «социальный дауншифтинг» путем анализа взаимосвязи между социальными и биологическими аспектами смерти и взаимосвязи понимания человеком своей смерти со своей социальной самоидентификацией. В этом исследовании функциональный подход был использован в его ценностной интерпретации, то есть как метод ценностного функционализма. Если социальный дауншифтинг становится ценностью, это может иметь различные функциональные последствия - институциональные, организационные, коммуникативные. С другой стороны, функциональный выбор человека в пользу социального дауншифтинга как принятие нового значения состояния с ограниченной функциональной способностью может иметь очень разные ценностные причины - биологические (антропологические, экологические и т.п.) или социальные (этические, религиозные, политические, экономические и т.д.). Социальный дауншифтинг является не расширением социальных рамок идентичности, а скорее их искусственным (возможно, временным) сужением. Несмотря на то, что для этого могут быть объективные причины, социальный дауншифтинг все еще является результатом субъективной, сознательной позиции, которую занимает индивид, которой он заменяет предыдущую, социально агрессивную и экспансивную. Изменение социальной идентификации является лучшей альтернативой некомпенсированной потере оснований для обычного способа социальной идентификации человека. Некомпенсированная потеря идентичности по сути является социальной смертью человека - полной или частичной, и поэтому неудивительно, что часто влечет за собой явное или скрытое самоубийство, то есть преждевременной, искусственно вызванной физической смерти. Поэтому социальный дауншифтинг, как реалистичный вариант изменения социальной идентичности индивида в неблагоприятных обстоятельствах, выступает как гарантия от самоубийства. При успешном социальном дауншифтинге человек приобретает новый смысл жизни и новые, приемлемые условия жизни. Таким образом, человек мотивирован использовать технологические возможности продления жизни, которые предлагает глобальная цивилизация.
Соціальний дауншифтинг стає однією з ключових стратегій оптимізації та підтримки якості людського життя з огляду на перспективу гідної зустрічі смерті. Метою статті є концептуалізація терміна «соціальний дауншифтинг» шляхом аналізу взаємозв'язку між соціальними та біологічними аспектами смерті та взаємозв'язку розуміння людиною своєї смерті зі своєю соціальною самоідентифікацією. У цьому дослідженні функціональний підхід був використаний у його ціннісній інтерпретації, тобто як метод ціннісного функціоналізму. Якщо соціальний дауншифтинг стає соціальною цінністю, це може мати різні функціональні наслідки - інституційні, організаційні, комунікативні. З іншого боку, функціональний вибір людини на користь соціального дауншифтингу як прийняття нового значення стану з обмеженою функціональною здатністю може мати дуже різні ціннісні причини - біологічні (антропологічні, екологічні тощо) або соціальні (етичні, релігійні, політичні, економічні тощо). Соціальний дауншифтинг є не розширенням соціальних рамок ідентичності, а швидше їх штучним (можливо, тимчасовим) звуженням. Незважаючи на те, що для цього можуть бути об'єктивні причини, соціальний дауншифтинг все ще є результатом суб'єктивної, свідомої позиції, яку займає індивід, якою він замінює попередню, соціально агресивну та експансивну. Зміна соціальної ідентифікації є найкращою альтернативою некомпенсованій втраті підстав для звичайного способу соціальної ідентифікації людини. Некомпенсована втрата ідентичності по суті є соціальною смертю людини - повною чи частковою, і тому не дивно, що це часто тягне за собою явне або приховане самогубство, тобто передчасну, штучно спричинену фізичну смерть. Тому соціальний дауншифтинг, як реалістичний варіант зміни соціальної ідентичності індивіда в несприятливих обставинах, виступає як гарантія від самогубства. При успішному соціальному дауншифтингу людина набуває нового сенсу життя та нових, прийнятних умов життя. Таким чином, людина мотивована використовувати технологічні можливості продовження життя, які пропонує глобальна цивілізація.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: