Типи номінації еклезіонімів Уманщини ХVІІІ–ХІХ ст
| Rok vydání: | 2020 |
|---|---|
| Předmět: | |
| Zdroj: | Vìsnik Unìversitetu ìm. A. Nobelâ: Serìâ Fìlologìčnì Nauki, Vol 19, Iss 1, Pp 242-248 (2020) |
| ISSN: | 2523-4749 2523-4463 |
| DOI: | 10.32342/2523-4463-2020-1-19-23 |
| Popis: | У статті визначаються мотиви номінації та структурної будови назв давніх храмів Уманщини ХVІІІ–ХІХ ст. Релігійні споруди протягом свого існування часто зазнавали перебудови та перейменування, тому зазвичай еклезіоніми мали декілька варіантів, навіть у межах одного й того ж документа зафіксовано різноманітні моделі назви конкретного об’єкта. У науковий обіг вперше введено еклезіонімний фактичний матеріал історичної Уманщини та досліджено його структурно-словотвірні та лексико-семантичні особливості в діахронному аспекті. Відповідно до принципу номінації того чи іншого еклезіоніма назви релігійних споруд досліджуваної території поділено на такі підгрупи: 1) еклезіоніми відапелятивного походження (Базиліанський монастир, фарний костел); 2) еклезіоніми відонімного походження. До другої підгрупи відносимо відагіонімні (утворені шляхом трансонімізації агіонімів – імен апостолів, старозавітніх пророків та мучеників, які прославилися святістю свого життя) та відеортонімні назви (утворені від еортонімів – власних назв на позначення церковних свят). Найчастіше церкві давали назву, що відповідала певному релігійному календарному святу, у день якого відбувалося її освячення. Це переважно були дні, на які припадали найбільші свята: Успіння Пресвятої Богородиці, Воздвиження Чесного Хреста, Вознесіння Господнього, Різдва Пресвятої Богородиці та ін. Також багато церков мають імена святих – канонізованих церквою осіб, які були захисниками православ’я, наприклад: церква Петра й Павла, церква Михаїла, церква Андрія. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|