доля наукових відкриттів і професійна етика видатного патолога

Autor: Natalia O. Remnyova, Olena Protsenko, M. I. Kyrychenko
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Морфологія, Vol 14, Iss 3, Pp 192-200 (2020)
Morphologia; Том 14, № 3 (2020); 192-200
ISSN: 1997-9665
Popis: Актуальність. Видатний патолог Душан Лямбль (1824-1895; чех за походженням, який прожив половину свого життя в Російській імперії, з яких 10 років – в Харкові) зробив значний внесок у розвиток медичної науки. Однак його відкриття поступово забувалися й стиралися з назв відкритих ним патогенів і хвороб, які вони викликають. Ціль. Вивчення наукової спадщини Д. Лямбля і відомостей про професійну діяльність цього патолога можуть допомогти відновити знання про його науковий внесок і отримати цінні уроки для сучасних фахівців. Методи. За допомогою загальнонаукових та історичних методів було проведено аналіз літератури, що містить інформацію про Д. Лямбля, його відкриття та професійну діяльність. Результати. Наприкінці 1850-х рр., переслідуваний владою як учасник національного руху, Д. Лямбль був змушений шукати притулку в Україні, де в 1861 р. він зайняв вакантну посаду професора кафедри анатомії медичного факультету Харківського університету. Будучи на той час патологом зі світовим ім'ям, Д. Лямбль активно розвивав в університеті викладання патологічної анатомії та гістології. У 1867 р. його зусиллями на факультеті були засновані дві нові кафедри – гістології та патологічної анатомії. Останню він очолював особисто до свого від'їзду до Варшави в 1871 р. Збережені матеріали про діяльність Д. Дямбля в Харкові розкривають його як вправного патолога з витонченим підходом до своєї професії. Аналіз літератури про наукові відкриття Д. Дямбля продемонстрував повільне загасання згадок його імені в назвах зроблених ним відкриттів. Підсумок. Внесок Д. Лямбля в наукову медицину дійсно значний, але не оцінений по заслугам. Його підхід до професійної діяльності патолога і викладача здатний стати прикладом для молодих фахівців практичної медицини, науки і освіти.
Background. The great pathologist Dušan Lambl (1824–1895; Czech by origin, who lived half of his life in the Russian Empire, of which 10 years – in Kharkiv) made an invaluable contribution to the development of medical science. However, his discoveries were gradually forgotten and faded from the names of the pathogens discovered by him and the diseases they cause. Objective. Studying Lambl's scientific heritage and information about his professional activities can help restore knowledge about his scientific contribution and learn valuable lessons that could help modern specialists in their professional identification and incorporation. Methods. Analysis of literature about Lambl, his discoveries and professional activities using general scientific and historical methods allowed us to come to certain conclusions. Results. In the late 1850s, persecuted by the authorities as a member of the national movement, Lambl was forced to seek refuge in Ukraine, where in 1861 he took up the vacant position of professor at the Department of Anatomy of the Medical Faculty of Kharkiv University. By that time, a world-renowned pathologist, Lambl started to actively develop the teaching of Pathological anatomy and Histology at the University. In 1867, through his efforts, two new departments were established at the faculty – Histology and Pathological anatomy. The latter he headed personally until his departure to Warsaw in 1871. The surviving materials on Lambl's activities in Kharkiv are showing him as a skilful pathologist with a refined approach to his profession. Analysis of the literature on Lambl's scientific researches demonstrated a slow fading of references to his name in the titles of his discoveries. Conclusion. Lambl's contribution to scientific medicine is indeed great, but not appreciated deservedly. His approach to the professional activity of a pathologist and teacher can become a great example for young specialists in practical medicine, science and education.
Актуальность. Великий патолог Душан Лямбль (1824–1895; чех по происхождению, проживший половину своей жизни в Российской империи, из которых 10 лет – в Харькове) внес неоценимый вклад в развитие медицинской науки. Однако его открытия постепенно забывались и стирались из названий открытых им патогенов и вызываемых ими болезней. Цель. Изучение научного наследия Д. Лямбля и сведений о профессиональной деятельности этого патолога могут помочь восстановить знания о его научном вкладе и извлечь ценные уроки для современных специалистов. Методы. При помощи общенаучных и исторических методов был проведен анализ литературы о Д. Лямбле, его открытиях и профессиональной деятельности. Результаты. В конце 1850-х гг., преследуемый властями как участник национального движения, Д. Лямбль был вынужден искать убежища в Украине, где в 1861 г. он занял вакантную должность профессора кафедры анатомии медицинского факультета Харьковского университета. Будучи к тому времени патологом с мировым именем, Д. Лямбль активно развивал в университете преподавание патологической анатомии и гистологии. В 1867 г. его усилиями на факультете были учреждены две новые кафедры – гистологии и патологической анатомии. Последнюю он возглавлял лично до своего отъезда в Варшаву в 1871 г. Сохранившиеся материалы о деятельности Д. Лямбля в Харькове раскрывают его как искусного патолога с утонченным подходом к своей профессии. Анализ литературы о научных открытиях Д. Лямбля продемонстрировал медленное увядание упоминаний его имени в названиях его открытий. Заключение. Вклад Д. Лямбля в научную медицину действительно велик, но не оценен по заслугам. Его подход к профессиональной деятельности патолога и преподавателя способен стать примером для молодых специалистов практической медицины, науки и образования.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: