Clinical and functional portrait of infants with regurgitation syndrome

Autor: T.V. Mozheiko, N.M. Kramarenko, S.I. Ilchenko, N.V. Duplenko
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: CHILD`S HEALTH; Том 14, № 6 (2019); 343-349
Здоровье ребенка-Zdorovʹe rebenka; Том 14, № 6 (2019); 343-349
Здоров'я дитини-Zdorovʹe rebenka; Том 14, № 6 (2019); 343-349
ISSN: 2307-1168
2224-0551
DOI: 10.22141/2224-0551.14.6.2019.179241
Popis: Background. Regurgitation syndrome is widely spread among young children and can be a sign of both age anatomical and functional features and serious pathological conditions. Pre­sence of the syndrome requires a careful etiological clarification for choosing therapeutic management (only observation or correction) during out-patient treatment. The purpose of the study was to evaluate characteristics of infants with regurgitation syndrome based on anamnestic, clinical and functional data analysis. Materials and methods. Fifty-four infants aged from 1 month to 2 years with regurgitation syndrome and other manifestations of functional gastrointestinal disorders (FGID) participated in this investigation. The patients were divided into two clinical groups: I group involved the patients with isolated regurgitation syndrome; II group consisted of the patients with the association of syndrome manifestations and other FGID. General clinical studies were carried out for all the patients. Hydrogen breath test (HBT) with nutritional lactose load was performed in 32 children. Results. All infants with FGID presented with regurgitation syndrome: in I group 18.5 % cases, in 81.5 % cases in combination with other FGID, in 24.1 % cases — in anamnesis only. Peculiarities of the courses of isolated syndrome manifestations were as follows: the higher intensity of regurgitation, absence of general condition disorders in a child and in physical development, a high percentage of children born by caesarean section and whose mothers had toxicosis. Frequent disorder of children’s behaviour (anxiety, sleep disturbance) and feeding technique, shortening of the time for introducing the first feeding and free feeding schedule are typical for combined manifestations. Positive results for HBT were received in 18.8 % children, doubtful ones were received in 31.2 % children. Conclusions. The results of the investigations made it possible to find out some clinic functional features of regurgitation syndrome in infants. It can be useful for observing and choosing clinical approach in practice.
Актуальность. Синдром регургитации (срыгивания) широко распространен среди детей раннего возраста и может быть проявлением как возрастных анатомо-функциональных особенностей, так и серьезных патологических состояний. Наличие синдрома требует еще на амбулаторном этапе тщательного этиологического уточнения для выбора тактики ведения детей — только наблюдение или проведение коррекции. Цель исследования — определение особых характеристик детей раннего возраста с синдромом регургитации на основе анализа анамнестических, клинических и функциональных данных. Материалы и методы. В исследовании принимали участие 54 ребенка в возрасте от 1 месяца до 2 лет с синдромом регургитации и другими проявлениями функциональных гастроинтестинальных расстройств (ФГИР). Пациенты были разделены на две клинические группы: I — с наличием изолированного синдрома регургитации, II — с сочетанными проявлениями синдрома и других ФГИР. Всем пациентам проведены общеклинические исследования, 32 из них — водородный дыхательный тест (ВДТ) с нагрузкой пищевой лактозой. Результаты. В структуре ФГИР синдром регургитации фиксировался у всех детей раннего возраста, в том числе в I группе — в 18,5 %, в сочетании с другими ФГИР — в 81,5 %, из которых в 24,1 % случаев — только в анамнезе. Особенностями течения изолированных проявлений синдрома являются: более высокая интенсивность срыгивания, отсутствие нарушений общего состоянии ребенка и физического развития, высокий процент детей, рожденных путем кесарева сечения и матери которых перенесли токсикоз. Для сочетанных проявлений синдрома характерно: частое нарушение поведения детей (беспокойство, нарушение сна) и техники кормления, сокращение сроков введения первого прикорма и свободного режима вскармливания. Положительный результат ВДТ получен у 18,8 % детей, сомнительный — у 31,2 %. Выводы. Результаты исследований позволили уточнить некоторые клинико-функциональные особенности синдрома регургитации у детей раннего возраста, что может быть полезным для наблюдения и выбора клинической тактики на практике.
Актуальність. Синдром регургітації (зригування) має високу поширеність серед дітей раннього віку та може бути проявом як вікових анатомо-функціональних особливостей, так і серйозних патологічних станів. Наявність синдрому потребує ще на амбулаторному етапі ретельного етіологічного уточнення для вибору тактики ведення дітей — тільки спостереження або проведення корекції. Мета дослідження — визначення особливих характеристик дітей раннього віку з синдромом регургітації на основі аналізу анамнестичних, клінічних і функціональних даних. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 54 дитини віком від 1 місяця до 2 років з синдромом регургітації та іншими проявами функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГІР). Пацієнти були розподілені на дві клінічні групи: І — з наявністю ізольованого синдрому регургітації, ІІ — з поєднаними проявами синдрому та інших ФГІР. Усім пацієнтам проведені загальноклінічні дослідження, 32 з них — водневий дихальний тест (ВДТ) з навантаженням харчовою лактозою. Результати. У структурі ФГІР синдром регургітації фіксувався в усіх дітей раннього віку, у тому числі в І групі — у 18,5 %, в поєднанні з іншими ФГІР — у 81,5 %, з яких у 24,1 % випадків — тільки в анамнезі. Особливостями перебігу ізольованих проявів синдрому є: вища інтенсивність зригувань, відсутність порушень у загальному стані дитини та фізичному розвитку, високий відсоток дітей, народжених шляхом кесарева розтину та матері яких страждали від токсикозу. Для поєднаних проявів синдрому характерно: часте порушення поведінки дітей (занепокоєння, порушення сну) і техніки годування, скорочення термінів введення першого підгодовування та вільного режиму вигодовування. Позитивний результат ВДТ отримано у 18,8 % дітей, сумнівний — у 31,2 %. Висновки. Результати досліджень дозволили уточнити деякі клініко-функціональні риси синдрому регургітації у дітей раннього віку, що може бути корисним для спостереження і вибору клінічної тактики на практиці.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: