Влияние экспериментального гестационного диабета и введений глибенкламида на уровень мРНК NLRP3-инфламмасомы и распределение NLRP3+-клеток в брыжеечных лимфатических узлах у потомства

Autor: О. М. Kamyshnyi, V. A. Kamyshna, Т. М. Prozorova
Rok vydání: 2017
Předmět:
Zdroj: Patologìâ, Iss 2, Pp 149-155 (2017)
Патологія; № 2 (2017)
Pathologia; № 2 (2017)
Патология; № 2 (2017)
ISSN: 2306-8027
2310-1237
DOI: 10.14739/2310-1237.2017.2.109269
Popis: У потомков крыс с экспериментальным гестационным диабетом (ЭГД) наблюдается целый ряд нарушений функционирования врождённых и адаптивных компонентов иммунной системы. При ЭГД важным звеном патогенеза является активация NLRP3-инфламмасомы. Именно поэтому она является привлекательным объектом для фармацевтического воздействия. Среди ингибиторов инфламмасомы перспективным является глибенкламид, который к тому же может эффективно корректировать гипергликемию у беременных.Цель работы – выяснить уровень экспрессии мРНК NLRP3-инфламмасомы и распределение NLRP3+-лимфоцитов в брыжеечных лимфатических узлах у потомков крыс с экспериментальным гестационным диабетом и после введения глибенкламида беременным крысам линии Вистар.Материалы и методы. Осуществлено молекулярно-генетическое исследование методом полимеразной цепной реакции с обратной транскрипцией в режиме реального времени (ОТ-ПЦР) уровня экспрессии мРНК гена Nlrp3, иммунофлюоресцентное и иммуногистохимическое исследование распределения NLRP3+-клеток в БЛУ у экспериментальных животных.Результаты. Развитие ЭГД сопровождается транскрипционной индукцией гена Nlrp3 в БЛУ у потомков, уровень мРНК которого увеличился в 5 раз (р < 0,05) у 1-месячных и в 3 раза – (р < 0,05) у 6-месячных животных. Введение глибенкламида при беременности ингибирует транскрипцию гена Nlrp3 только в возрасте 1 месяц (в 5,3 раза, р < 0,05) и не меняется в старшей возрастной группе. У потомков крыс с ЭГД возрастает плотность популяции NLRP3+-лимфоцитов в БЛУ, более выражено – на ранних сроках наблюдения. Приём глибенкламида снижает количество NLRP3+-лимфоцитов только в возрасте 1 месяц (на 33 %, корковое плато), тогда как у 6-месячных потомков их численность в мякотных тяжах даже возрастает.Выводы. Повышение уровня экспрессии мРНК NLRP3-инфламмасомы NLRP3-инфламмасомы и плотности NLRP3+-лимфоцитов в БЛУ у потомков крыс с ЭГД свидетельствует об активации провоспалительной сигнализации. Глибенкламид как ингибитор активации NLRP3 продемонстрировал свою эффективность только на ранних сроках наблюдения.
A number of dysfunctions of congenital and adaptive components of the immune system are observed in progeny of rats with experimental gestational diabetes (EGD). The key link in pathogenesis of EGD and other diseases is the activation of NLRP3-inflammasome. Therefore, it is an attractive target for pharmaceutical effects. Among the numerous inhibitors of the inflammasome, glibenclamide is the most promising drug, which can effectively correct hyperglycemia in pregnant women.The aim of the study was to determine the level of mRNA expression of NLRP3-inflammasome and the distribution of NLRP3+-cells in mesenteric lymph nodes in progeny of rats with experimental gestational diabetes and after administration of glibenclamide to pregnant Wistar rats.Materials and methods. A molecular-genetic study was carried out using polymerase chain reaction with real-time reverse transcription (RT–PCR) of mRNA expression level of the Nlrp3 gene. The distribution of NLRP3+-cells in MLN of experimental animals was investigated by immunofluorescence and immunohistochemical methods.Results. The development of EGD is accompanied by transcriptional induction of the Nlrp3 gene in MLN in descendants, whose mRNA level increased five-fold (p < 0.05) in 1-month and 3-fold (p < 0.05) in 6-month-old animals. The administration of glibenclamide to pregnant rats inhibited the transcription of the Nlrp3 gene only at the age of 1 month (5.3 times, p < 0.05) and did not change it in the older age group. In the progeny of rats with EGD, the density of the NLRP3+-lymphocyte population in the MLN increased, more clearly at early observation times. The intake of glibenclamide reduced the number of NLRP3+-lymphocytes only at the age of 1 month (by 33 %, the cortex plateau), whereas their number in the medullary cords of 6-month-old progeny even increased.Conclusion. The increased mRNA expression of NLRP3-inflammasome and density of NLRP3+-cells in MLN in descendants of rats with EGD indicates activation of pro-inflammatory signaling. Glibenclamide, as an inhibitor of the activation of the NLRP3-inflammasome, demonstrated its effectiveness only at early observation times.
У нащадків щурів з експериментальним гестаційним діабетом (ЕГД) спостерігається ціла низка порушень функціонування вроджених й адаптивних компонентів імунної системи. При ЕГД важливою ланкою патогенезу є активація NLRP3-інфламасоми. Саме тому вона – привабливий об’єкт для фармацевтичного впливу. Серед інгібіторів інфламасоми перспективним є глібенкламід, який до того ж може ефективно коригувати гіперглікемію у вагітних.Мета роботи – з’ясувати рівень експресії мРНК NLRP3-інфламасоми та розподіл NLRP3+-лімфоцитів у брижових лімфатичних вузлах у нащадків щурів з експериментальним гестаційним діабетом і після введень глібенкламіду вагітним щурам лінії Вістар.Матеріали та методи. Здійснили молекулярно-генетичне дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією в режимі реального часу (ЗТ-ПЛР) рівня експресії мРНК гена Nlrp3, імунофлюоресцентне та імуногістохімічне дослідження розподілу NLRP3+-клітин у БЛВ у експериментальних тварин.Результати. Розвиток ЕГД супроводжується транскрипційною індукцією гена Nlrp3 в БЛВ у нащадків, рівень мРНК котрого зростав у 5 разів (р < 0,05) в 1-місячних і в 3 рази – (р < 0,05) у 6-місячних тварин. Введення глібенкламіду під час вагітності інгібує транскрипцію гена Nlrp3 тільки у віці 1 місяць (у 5,3 раза, р < 0,05) і не змінюється у старшій віковій групі. У нащадків щурів з ЕГД зростає щільність популяції NLRP3+-лімфоцитів у БЛВ, виразніше – на ранніх термінах спостереження. Приймання глібенкламіду знижує кількість NLRP3+-лімфоцитів тільки у віці 1 місяць (на 33 %, коркове плато), тоді як у 6-місячних нащадків їхня чисельність у м’якотних тяжах навіть зростає.Висновки. Підвищення рівня експресії мРНК NLRP3-інфламасоми та щільності NLRP3+-лімфоцитів у БЛВ у нащадків щурів з ЕГД свідчить про активацію прозапальної сигналізації. Глібенкламід як інгібітор активації NLRP3 продемонстрував свою ефективність лише на ранніх термінах спостереження.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: