Фармакоекономічні аспекти якості життя хворих на епілепсію

Autor: T. M. Kolesnik, O. Ye. Kutikov, D. O. Kutikov, A. Ye. Dubenko, S. O. Sazonov
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Ukrainian Neurological Journal; № 4 (2020); 11—20
Украинский неврологический журнал; № 4 (2020); 11—20
Український неврологічний журнал; № 4 (2020); 11—20
ISSN: 2522-1183
1998-4235
Popis: Objective — to investigate pharmacoeconomic aspects of quantified indices of life quality in patients with epilepsy.Methods and subjects. Seventy‑four patients with epilepsy, including 43 female and 31 male patients, who lived in Kharkiv or Kharkiv Region, were examined. The mean age of the patients was 36.99 ± 9.45 years old. The quality of life (QoL) was studied by means of QOLIE‑31 questionnaire, Version 1.0. An overall value of one QOLIE‑31 point was determined by dividing of the cost of the disease by quantity of points for each patient.Results. According our data, the patients’ QoL (overall score is 56.05 ± 17.4 points) is lower as compared with data from other countries, both totally and for all certain indices. There was a «triple‑peaked» profile of the scale with reducing in indices «Seizure Worry», «Energy/Fatigue», and «Results of Treatment». The biggest differences between data obtained by us and data from abroad researchers were found out in feeling of treatment effects, «Energy/Fatigue», «Emotional Well‑Being», and «Social Functioning». In general a mean overall value of one QOLIE‑31 point was 1971.1 hryvnias per year. A significant prevalence of non‑direct medical expenditures over direct ones was observed for all the indices of point significance. The «most expensive» points were points from scales «Seizure Worry», «Energy/Fatigue», and «Anti‑Epilepsy Medications Effects» (more than 2,000 hryvnias per year for all of them), whereas the «cheapest» points were points from «Overall Quality of Life» and «Emotional Well‑Being» (both approached to 1,800 hryvnias per year, in the contrast with other indices, which were closer to 2,000 hryvnias). The cost of one point in female patients was 1,940.6 hryvnias per year, which was slightly less as compared with the costs for the entire group of patients and for male patients (2,017.3 hryvnias). The most expensive and the cheapest indices were the same as the entire group, except from the index of «Self Check Health». This index was «cheap» in female and «expensive» in male patients. The QoL improvement and its maintenance is more expensive for rural people, both overall and on the majority of specific indices. All the indices in a cryptogenic clinical form of epilepsy were «cheaper» than in other clinical forms. Emotional conditions, energetic potential and self‑attitude in a symptomatic form of epilepsy were «more expensive» to restore as compared with other forms. The cost of a point was growing generally in a decreasing of the seizure frequency,i.e. an improvement of QoL for patients with a better course of the disease was «more expensive», than for patients with a poor course, excluding the group with rare seizures. Persons with rare seizures have a level of requirements inherent to patients yet, but reduction of symptoms is easier already, as compared with more frequent seizures. Along with this, requirements of patients without seizures correspond to such requirements of healthy persons, are higher than in patients, so it is more difficult and, consequently, more expensive to meet these requirements.Conclusions. In order to improve QoL of patients with epilepsy, a redistribution of financial resources with an increase in the costs of a high‑quality treatment is needed. It will reduce overall costs and will improve quality of life over time as a result.
Цель — изучить фармакоэкономические аспекты квантифицированных показателей качества жизни у больных эпилепсией.Материалы и методы. Проанализированы данные 74 пациентов с эпилепсией (43 женщин и 31 мужчины), проживающих в г. Харьков или Харьковской области. Средний возраст больных составил (36,99 ± 9,45) года. Исследовали качество жизни с помощью опросника QOLIE‑31 версия 1.0. Определена общая стоимость 1 балла шкалы QOLIE‑31 для каждого пациента путем деления стоимости болезни на количество баллов.Результаты. Как в целом, так и по всем отдельным показателям, качество жизни больных по нашим данным (общее — (56,05 ± 17,40) балла) было ниже по сравнению с данными зарубежных источников. Наблюдали трехгорбый профиль шкалы со снижением по показателям «боязнь приступов», «энергия/усталость» и «результаты лечения». Наибольшие различия между полученными нами и зарубежными авторами данными отмечено по ощущению эффекта от лечения, показателями энергии/усталости, эмоционального благополучия и социального функционирования. В целом в группе средняя общая стоимость 1 балла шкалы QOLIE‑31 составляла 1971,1 грн в год. Выявлено значительное преобладание косвенных медицинских расходов над прямыми по всем показателям стоимости 1 балла. Больше всего «стоили» 1 балл по шкалам «боязнь приступов», «энергия/усталость» и «влияние противосудорожных препаратов» — более 2000 грн в год, меньше всего — 1 балл по шкалам «общее качество жизни» и «эмоциональное благополучие» — почти 1800 грн в год. У женщин средняя стоимость 1 балла шкалы составляла 1940,6 грн в год, что было несколько меньше, чем в общей группе и у мужчин (2017,3 грн в год). Наиболее и наименее затратные показатели были теми же, что и в общей группе, кроме показателя «самооценка» — он принадлежал к «дешевым» у женщин и «дорогим» у мужчин. Повышение и сохранение качества жизни для сельских жителей стоило больше как в целом, так и по большинству показателей. Все показатели при криптогенной клинической форме эпилепсии «стоили» дешевле, чем при других формах. Состояние эмоций, энергетический потенциал и отношение к себе при симптоматической форме восстановить «дороже». Стоимость 1 балла в целом увеличивалась со снижением частоты приступов, то есть повысить качество жизни больному с благоприятным течением болезни дороже, чем больному с неблагоприятным течением, за исключением группы с редкими приступами. Пациенты с редкими приступами сохраняют уровень требовательности, присущий больным, а симптомы редуцируются значительно легче, чем при частых приступах. Требования пациентов без приступов соответствуют таким у здоровых лиц, являются большими, чем у больных, и удовлетворить их труднее, а следовательно, дороже.Выводы. Для улучшения качества жизни пациентов с эпилепсией следует провести перераспределение финансовых затрат с увеличением расходов на качественное лечение, что снизит общие затраты и повысит качество жизни.
Мета — вивчити фармакоекономічні аспекти квантифікованих показників якості життя у хворих на епілепсію.Матеріали і методи. Проаналізовано дані 74 пацієнтів з епілепсією (43 жінок та 31 чоловіка), які проживають у м. Харкові або Харківській області. Середній вік хворих становив (36,99 ± 9,45) року. Досліджували якість життя за допомогою опитувальника QOLIE‑31 версія 1.0. Визначено загальну вартість 1 бала шкали QOLIE‑31 для кожного пацієнта шляхом ділення вартості хвороби на кількість балів.Результати. Як загалом, так і за усіма окремими показниками, якість життя хворих за нашими даними (загальна — (56,05 ± 17,40) бала) була нижчою порівняно з даними зарубіжних джерел. Спостерігали тригорбий профіль шкали зі спаданнями за показниками «побоювання нападів», «енергія/втома» та «результати лікування». Найбільші відмінності між отриманими нами та зарубіжними авторами даними відзначено за відчуттям ефекту від лікування, показниками енергії/втоми, емоційного благополуччя та соціального функціонування. Загалом у групі середня загальна вартість 1 бала шкали QOLIE‑31 становила 1971,1 грн на рік. Виявлено значне переважання непрямих медичних витрат над прямими за всіма показниками вартості 1 бала. Найбільше «коштували» 1 бал за шкалами «побоювання нападів», «енергія/втома» та «вплив антиепілептичних препаратів» — понад 2000 грн на рік, найменше — 1 бал за шкалами «загальна якість життя» та «емоційне благополуччя» — майже 1800 грн на рік. У жінок середня вартість 1 бала шкали становила 1940,6 грн на рік, що було дещо менше, ніж у загальній групі та у чоловіків (2017,3 грн на рік). Найбільш та найменш витратні показники є тими самими, що і в загальній групі, окрім показника «самооцінка» — він належав до «дешевих» у жінок і «дорогих» у чоловіків. Підвищення та збереження якості життя для сільських мешканців більш вартісне як загалом, так і за більшістю показників. Усі показники при криптогенній клінічній формі епілепсії «коштували» дешевше, ніж за інших форм. Стан емоцій, енергетичний потенціал та ставлення до себе при симптоматичній формі відновити «дорожче». Вартість 1 бала загалом збільшувалася зі зниженням частоти нападів, тобто підвищити якість життя хворому зі сприятливішим перебігом хвороби дорожче, ніж хворому з несприятливим перебігом, за винятком групи з рідкісними нападами. Пацієнти з рідкісними нападами зберігають рівень вимогливості, притаманний хворим, а симптоми редукуються значно легше, ніж при частіших нападах. Вимоги пацієнтів без нападів відповідають таким у здорових осіб, є більшими, ніж у хворих, і задовольнити їх важче, а отже, дорожче.Висновки. Для поліпшення якості життя пацієнтів з епілепсією слід провести перерозподіл фінансових витрат зі збільшенням витрат на якісне лікування, що знизить загальні витрати та підвищить якість життя.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: