Опыт применения различных методик проведения комбинированной спинально-эпидуральной анестезии при реконструктивных операциях на артериях нижних конечностей

Autor: I.V. Lapkin, V.M. Dubova, S.P. Novikov, Yu.B. Baida, K.O. Chebanov, Yu.A. Ploschenko, O.M. Klygunenko
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: EMERGENCY MEDICINE; № 6.93 (2018); 99-102
МЕДИЦИНА НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ; № 6.93 (2018); 99-102
МЕДИЦИНА НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ; № 6.93 (2018); 99-102
ISSN: 2224-0586
2307-1230
Popis: Background. In recent years, regional methods of anesthesia have taken several steps upward. In addition to the appearance of new drugs for introduction into the epidural and subarachnoid space, to date, there are a number of combined methods of regional anesthesia and analgesia, which include all the advantages of the methods used simultaneously. In our clinic at the premises of the vascular center, reconstructive surgery on the arteries of the lower extremities is carried out mainly under combined spinal epidural anesthesia (CSEA), which can be technically performed by one- and two-level technique. Materials and methods. Two groups of patients (39 people in each) were examined, they were subjected to surgery on the arteries of the lower extremities. In the first group, a single-level CSEA was conducted, in the second group, two-level CSEA was performed. Premedication in both groups 40 mi­nutes prior to surgery included infulgan 100 ml intravenously, dexalgin 2.0 intramuscularly, osetron 4 mg intravenously. Pre-infusion was decided individually. The results were evaluated in terms of the effectiveness of intraoperative anesthesia, the time of resolution of the motor block, the effectiveness of postoperative analgesia on the visual analogue scale (VAS), and the adequacy of perfusion. Results. Intraoperatively in the group of single-level CSEA, 8 (20.5 %) patients required additional injection of anesthetic into the epidural space for anesthesia, in the second one — 10 patients (26 %). However, these parameters did not reach the statistical significance (p < 0.05), and this error is not significant. The complete resolution of the motor block in the postoperative period in both groups occurred in 4.0 ± 0.5 hours. Further analgesia in both groups was performed through the epidural catheter with intervals of every 4 hours, and did not exceeded 4 points on VAS; therefore, no additional prescription of narcotic analgesics was required in both groups. Conclusions. The techniques of one- and two-le­vel CSEA allows achieving equally proper effect of intraoperative anesthesia, timely resolution of the motor block, as well as all the positive effects of prolonged epidural analgesia in the postoperative period.
Актуальность. За последние годы регионарные методы обезболивания шагнули на несколько ступеней вверх. Помимо появления новых препаратов для введения в эпидуральное и субарахноидальное пространство, на сегодняшний день существует целый ряд комбинированных методов регионарной анестезии и анальгезии, которые включают все преимущества используемых методов одновременно. В нашей клинике на базе городского сосудистого центра реконструктивные операции на артериях нижних конечностей проводятся преимущественно в условиях комбинированной спинально-эпидуральной анестезии (КСЭА), которая может технически выполняться по одно- и двухуровневой методике. Цель исследования: сравнить эффективность анестезии и послеоперационной анальгезии при применении одно- и двухуровневой комбинированной спинально-эпидуральной анестезии. Материалы и методы. Проанализированы 2 группы пациентов по 39 человек, которым было показано оперативное вмешательство на артериях нижних конечностей. В первой группе проводилась одноуровневая КСЭА, во второй — двухуровневая КСЭА. Премедикация в обеих группах за 40 минут до операции включала инфулган 100 мл внутривенно, дексалгин 2,0 внутримышечно, осетрон 4 мг внутривенно. Вопрос о преинфузии решался индивидуально. Оценку результатов мы осуществляли по признакам эффективности интраоперационной анестезии, времени разрешения двигательного блока, эффективности послеоперационной анальгезии по визуально-ассоциативной шкале, а также адекватности перфузии. Результаты. Интраоперационно в группе одноуровневой КСЭА 8 (20,5 %) пациентам понадобилось дополнительное введение анестетика в эпидуральное пространство с целью анестезии, во второй — 10 пациентам (26 %), однако данные показатели не достигали степени статистической достоверности (р < 0,05) и данная погрешность не является значимой. Полное разрешение двигательного блока в послеоперационном периоде в обеих группах наступало через 4,0 ± 0,5 часа. Дальнейшее обезболивание в обеих группах производилось через эпидуральный катетер с интервалом каждые 4 часа и не достигало по визуально-ассоциативной шкале более 4 баллов, соответственно, не требовалось дополнительного назначения наркотических анальгетиков как в первой, так и во второй группе. Выводы. Техника одно- и двухуровневой КСЭА позволяет в равной степени достичь должного эффекта интраоперационной анестезии, своевременного разрешения двигательного блока, а также всех положительных эффектов продленной эпидуральной анальгезии в послеоперационном периоде.
Актуальність. Останнім часом регіонарні методи знеболювання зробили крок на декілька сходинок вгору. Крім появи нових препаратів для введення в епідуральний і субарахноїдальний простір, на сьогодні існує ціла низка комбінованих методів регіонарної анестезії й аналгезії, що включають усі переваги використовуваних методів одночасно. У нашій клініці на базі міського судинного центру реконструктивні операції на артеріях нижніх кінцівок проводяться переважно в умовах комбінованої спінально-епідуральної анестезії (КСЕА), що може технічно виконуватися за одно- і дворівневою методикою. Мета дослідження: порівняти ефективність анестезії та післяопераційної аналгезії при застосуванні одно- і дворівневої комбінованої спінально-епідуральної анестезії. Матеріали та методи. Проаналізовано 2 групи пацієнтів із 39 осіб, яким було показано оперативне втручання на артеріях нижніх кінцівок. У першій групі проводилася однорівнева КСЕА, у другій — дворівнева КСЕА. Премедикація в обох групах за 40 хвилин до операції включала інфулган 100 мл внутрішньовенно, дексалгин 2,0 внутрішньом’язово, осетрон 4 мг внутрішньовенно. Питання про преінфузію вирішувалося індивідуально. Оцінку результатів ми здійснювали за ознаками ефективності інтраопераційної анестезії, часом дозволу рухового блоку, ефективністю післяопераційної аналгезії за візуально-асоціативною шкалою, а також адекватністю перфузії. Результати. Інтраопераційно в групі однорівневої КСЕА 8 (20,5 %) пацієнтам знадобилося додаткове введення анестетика в епідуральний простір із метою анестезії, у другій — 10 пацієнтам (26 %), проте дані показники не досягали ступеня статистичної вірогідності (р < 0,05) і дана похибка не є значущою. Повне зменшення рухового блока в післяопераційному періоді в обох групах наставало через 4,0 ± 0,5 години. Подальше знеболювання в обох групах проводилося через епідуральний катетер з інтервалом кожні 4 години і не досягало за візуально-асоціативною шкалою більше 4 балів, відповідно, не потребувало додаткового призначення наркотичних анальгетиків як у першій, так і в другій групі. Висновки. Техніка одно- та дворівневої КСЕА дозволяє рівною мірою досягти належного ефекту інтраопераційної анестезії, своєчасного вирішення рухового блоку, а також усіх позитивних ефектів подовженої епідуральної аналгезії в післяопераційному періоді.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: