Effectiveness and safety of fecal microbiota transplantation in patients with postinfectious irritable bowel syndrome

Autor: S. M. Tkach, Yu. G. Kuzenko, A. E. Dorofeev
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Modern Gastroenterology; № 5 (2020); 28—37
Современная гастроэнтерология; № 5 (2020); 28—37
Сучасна гастроентерологія; № 5 (2020); 28—37
ISSN: 1727-5725
2521-649X
Popis: Objective — to study the clinical and microbiological efficacy, as well as the safety of fecal microbiota transplantation (FMT) in patients with postinfectious irritable bowel syndrome (PI IBS).Materials and methods. The examinations involved 56 patients (35 women and 21 men aged 22 to 58 years (mean age 36 ± 12 years)) with PI IBS with diarrhea. All patients underwent complex laboratory and instrumental examination, gastroduodenoscopy and colonoscopy with the segmental biopsy, tests of feces for calprotectin, bacteriological feces, intestinal microbiota (IM) at the level of the main microbial phylotypes by determination of Firmicutes, Bacteroidetes and Actinobacteria DNA in stool samples using quantitative polymerase chain reaction in real time. Depending on the performed treatment, all patients were randomized into 2 groups using a computer random number method in a ratio of 1 : 1. The patients of Group I (18 women, 10 men) were administered basic therapy (diet with fiber restriction, otilonium bromide and a multi‑component probiotic for 1 month), in the Group 2, each patient with PI IBS (20 women, 8 men) underwent a single FMT procedure by means of the introduction of fecal material from a healthy super‑donor into the cecum at the time of colonoscopy. The healthy super‑donor was tested in accordance with the European consensus on FMT. The clinical efficacy of treatment in each group of patients was evaluated after 2, 4, and 12 weeks according to the dynamics of abdominal symptoms, measured using the IBS‑SSS scale, fatigue reduction (FAS scale), and also a change in the quality of life (IBS‑QoL scale).Results. The severity of IBS‑SSS symptoms of IBS progressively decreased in both groups of patients, significantly decreasing compared to the baseline after 2 weeks (p
Цель — изучить клиническую и микробиологическую эффективность и безопасность трансплантации фекальной микробиоты (ТФМ) у больных с постинфекционным синдромом раздраженной кишки (ПИ‑СРК).Материалы и методы. Обследовано 56 больных (35 женщин и 21 мужчина в возрасте от 22 до 58 лет (средний возраст — (36 ± 12) лет)) с ПИ‑СРК с диареей. Всем больным проведены комплексное лабораторное и инструментальное обследование, гастродуоденоскопия и колоноскопия с сегментарной биопсией, исследование кала на кальпротектин, бактериологическое исследование кала, изучение кишечной микробиоты на уровне основных микробных филотипов путем определения ДНК Firmicutes, Bacteroidetes и Actinobacteria в образцах кала с помощью количественной полимеразной цепной реакции в режиме реального времени. В зависимости от проводимого лечения пациентов при помощи компьютерного метода случайных чисел в соотношении 1 : 1 рандомизировали на две группы. Пациентам 1‑й группы (18 женщин, 10 мужчин) назначали базисную терапию (диета с ограничением клетчатки, отилония бромид и мультикомпонентный пробиотик в течение 1 мес). Во 2‑й группе (20 женщин, 8 мужчин) больным проводили однократную процедуру ТФМ путем введения при колоноскопии в купол слепой кишки фекального материала от здорового супердонора, протестированного в соответствии с Европейским консенсусом по проведению ТФМ. Клиническую эффективность лечения в группах больных оценивали через 2, 4 и 12 нед по динамике абдоминальных симптомов, оцененных при помощи шкалы IBS‑SSS, уменьшению усталости (шкала FAS) и изменению качества жизни (опросник IBS‑QoL).Результаты. Степень тяжести симптомов ПИ‑СРК по шкале IBS‑SSS в обеих группах больных прогрессивно снижалась, статистически значимо (р
Мета — вивчити клінічну та мікробіологічну ефективність і безпечність трансплантації фекальної мікробіоти (ТФМ) у хворих із постінфекційним синдромом подразненої кишки (ПІ‑СПК).Матеріали та методи. Обстежено 56 хворих (35 жінок і 21 чоловік віком від 22 до 58 років (середній вік — (36 ± 12) років)) із ПІ‑СПК з діареєю. Всім хворим проведено комплексне лабораторне та інструментальне обстеження, гастродуоденоскопію і колоноскопію із сегментарною біопсією, дослідження калу на кальпротектин, бактеріологічне дослідження випорожнень, вивчення кишкової мікробіоти на рівні основних мікробних філотипів шляхом визначення ДНК Firmicutes, Bacteroidetes і Actinobacteria в зразках калу за допомогою кількісної полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу. Залежно від проведеного лікування пацієнтів за допомогою комп’ютерного методу випадкових чисел у співвідношенні 1 : 1 рандомізовано на дві групи. Пацієнтам 1‑ї групи (18 жінок, 10 чоловіків) призначали базисну терапію (дієта з обмеженням клітковини, отилонію бромід і мультикомпонентний пробіотик протягом 1 міс). У 2‑й групі (20 жінок, 8 чоловіків) хворим проводили одноразову процедуру ТФМ шляхом уведення під час колоноскопії в купол сліпої кишки фекального матеріалу від здорового супердонора, протестованого відповідно до Європейського консенсусу щодо проведення ТФМ. Клінічну ефективність лікування в групах хворих оцінювали через 2, 4 і 12 тиж за динамікою абдомінальних симптомів, оцінених за допомогою шкали IBS‑SSS, зменшенням втоми (шкала FAS) і зміною якості життя (опитувальник IBS‑QoL).Результати. Ступінь тяжкості симптомів СПК за шкалою IBS‑SSS в обох групах хворих прогресивно знижувався, статистично значущо (р
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: