Prognostic value of baseline hematologic and biochemical parameters in patients with cervical cancer with late radiation complications of cisplatin-based chemotherapy

Autor: G.V. Kulinich, F.V. Hladkykh
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Практична онкологія-Praktična onkologìâ; Том 2, № 3 (2019); 2-8
Practical oncology; Том 2, № 3 (2019); 2-8
Практическая онкология-Praktična onkologìâ; Том 2, № 3 (2019); 2-8
ISSN: 2663-3280
2663-3272
DOI: 10.22141/2663-3272.2.3.2019.186470
Popis: Background. Cervical cancer is one of the most common forms of malignancies in women. According to Global Cancer Observatory prognosis, the incidence of this nosology will double by 2050 and reach 1 million new cases a year. The purpose was to conduct a comparative analysis of clinical and laboratory parameters of patients with and without late radiation complications after combined chemoradiation therapy with the use of cisplatin for cervical cancer. Materials and methods. A retrospective analysis was performed of 92 case histories of patients who were divided into two groups: main (n = 44) — women with late radiation complications after cisplatin-based chemotherapy, and control (n = 48) — patients without late radiation complications after the same therapy. Results. Analysis of hematologic para­meters showed that cervical cancer patients with late radiation complications after chemoradiation therapy showed lower platelet (by 21.2 %; p = 0.002) and leukocyte (by 17.4 %; p = 0.07) counts, as well as lower erythrocyte sedimentation rate (by 16.7 %; p = 0.2) before treatment compared to patients in the control group within the same study period. Higher values of baseline ALT and AST (by 6.7 %; p = 0.3, and by 5.8 %; p = 0.06, respectively) in cervical cancer patients with late radiation complications compared to the indicators of patients in the control group should also be noted. Characterizing the indicators of the blood coagulation system against chemoradiation therapy in cervical cancer, it was found that in patients with late radiation complications, partial thromboplastin time was statistically significantly (by 23.4 %; p = 0.01) higher (38 [35; 40] s), as well as clotting time (by 11.6 %; p = 0.09) compared to indicators of cervical cancer patients without late radiation complications for the same study periods. Conclusions. In patients with cervical cancer when carrying out cisplatin-based chemoradiation therapy, the prognostic marker of late radiation toxicity is the attenuation of individual links of vascular-platelet hemostasis. Higher values of liver enzymes are biochemical parameters that are prognostically unfavorable for the development of various radiation complications after cisplatin-based chemoradiation therapy in patients with cervical cancer.
Актуальность. Рак шейки матки (РШМ) является одной из самых распространенных форм злокачественных новообразований у женщин. Согласно прогнозам Global Cancer Observatory, к 2050 году заболеваемость указанной нозологией вырастет вдвое и достигнет 1 млн новых случаев в год. Цель: провести сравнительный анализ клинико-лабораторных показателей пациенток с поздними радиационными осложнениями и без них после комбинированного химиолучевого лечения с применением цисплатина по поводу рака шейки матки. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ 92 историй болезни пациенток, распределенных на две группы: основная (44 пациентки) — больные с поздними лучевыми осложнениями (ПЛО) после цисплатинсодержащей химиолучевой терапии (ХЛТ) и контрольная (48 пациенток) — больные без отсроченной радиационной токсичности после аналогичного лечения. Результаты. Анализ гематологических показателей пациенток показал, что у больных РШМ с ПЛО после ХЛТ до лечения отмечались более низкие количества тромбоцитов на 21,2 % (р = 0,002) и лейкоцитов на 17,4 % (р = 0,07), а также ниже скорость оседания эритроцитов на 16,7 % (р = 0,2) относительно показателей пациенток контрольной группы в аналогичные сроки исследования. Привлекают внимание и высшие значения исходных показателей АлАТ и АсАТ у больных РШМ с ПЛО на 6,7 % (р = 0,3) и 5,8 % (р = 0,06) соответственно относительно показателей пациенток контрольной группы. Характеризуя показатели свертывающей системы крови на фоне ХЛТ больных РШМ, авторы установили, что у больных с ПЛО отмечено статистически достоверно (р = 0,01) выше на 23,4 % активированное парциальное тромбопластиновое время (38 [35; 40] с), а также выше на 11,6 % (р = 0,09) время свертывания относительно показателей больных без ПЛО в те же сроки исследования. Выводы. У больных РШМ при проведении цисплатинсодержащей ХЛТ прогностическими маркерами поздней лучевой токсичности является ослабление отдельных звеньев сосудисто-тромбоцитарного гемостаза. Со стороны биохимических показателей у больных РШМ прогностически неблагоприятными по развитию различных лучевых осложнений у больных после цисплатинсодержащей ХЛТ являются высшие значения печеночных ферментов.
Актуальність. Рак шийки матки (РШМ) є однією з найпоширеніших форм злоякісних новоутворень у жінок. Згідно з прогнозами Global Cancer Observatory, до 2050 року захворюваність на зазначену нозологію зросте вдвічі та сягне 1 млн нових випадків на рік. Мета: провести порівняльний аналіз клініко-лабораторних показників пацієнток з пізніми радіаційними ускладненнями та без них після комбінованого хіміопроменевого лікування із застосуванням цисплатину з приводу раку шийки матки. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 92 історій хвороби пацієнток, розподілених на дві групи: основна (44 пацієнтки) — хворі з пізніми променевими ускладненнями (ППУ) після цисплатин­вмісної хіміопроменевої терапії (ХПТ) та контрольна (48 пацієнток) — хворі без відстроченої радіаційної токсичності після аналогічного лікування. Результати. Аналіз гематологічних показників пацієнток показав, що у хворих на РШМ із ППУ після ХПТ до лікування відзначались нижчі кількості тромбоцитів на 21,2 % (р = 0,002) і лейкоцитів на 17,4 % (р = 0,07), а також нижча швидкість осідання еритроцитів на 16,7 % (р = 0,2) відносно показників пацієнток контрольної групи в аналогічні строки дослідження. Привертають увагу і вищі значення вихідних показників АлАТ та АсАТ у хворих на РШМ із ППУ на 6,7 % (р = 0,3) та 5,8 % (р = 0,06) відповідно щодо показників пацієнток контрольної групи. Характеризуючи показники системи згортання крові на тлі ХПТ хворих на РШМ, автори встановили, що у хворих із ППУ відзначено статистично вірогідно (р = 0,01) вищий на 23,4 % активований парціальний тромбопластиновий час (38 [35; 40] с), а також вищий на 11,6 % (р = 0,09) час згортання відносно показників хворих без ППУ в ті самі строки дослідження. Висновки. У хворих на РШМ при проведенні цисплатинвмісної ХПТ прогностичними маркерами пізньої променевої токсичності є послаблення окремих ланок судинно-тромбоцитарного гемостазу. З боку біохімічних показників у хворих на РШМ прогностично несприятливими щодо розвитку різних променевих ускладнень у хворих після цисплатинвмісної ХПТ є вищі значення печінкових ферментів.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: