Punction biopsy for diagnostics of neoplasms in thoracic and lumbar spine

Autor: Andrey Popov
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Ортопедія, травматологія та протезування; № 2 (2018); 44-48
Ортопедия, травматология и протезирование; № 2 (2018); 44-48
ORTHOPAEDICS, TRAUMATOLOGY and PROSTHETICS; No. 2 (2018); 44-48
ISSN: 0030-5987
2518-1882
Popis: The final stage of spine neoplasm diagnostics is histological examination. In order to obtain the tissue from neoplasm punction biopsy is used.Objective: to assess the efficacy of punctional biopsy with further pathohistological examination in patients with neoplasm in thoracic and lumbar spine.Methods: we analyzed 259 case histories of patients with pathological spine changes.Results: punction biopsy was made in 238 patients (89 %). In 30 (11 %) patients it was no effective because of the large amount of obtained material, in 27 (10 %) pathohistological diagnosis was not established. Pepeated biopsy was made in these cases. As a result at primary and secondary biopsies the diagnosis was confirmed in 95.5 %.Conclusions: punctional biopsy with pathohystological examination is integral part of diagnostic process at spine neoplasm. It allows to obtain enough material for studying (inspite of the dense of tissues) to decrease the risks of contamination of surrounded tissues. Such minimalinvasive method gives possibility to use it in patients with comorbidities. Most of primary spine cancer is represented by myeloma and malignant lymphoma. Episodic were cases of hondrosarcoma, osteosarcoma and fibrosarcoma, when the lesion was spread on one or two vertebrae. Most frequent non malignant lesions were haemangioma and eosino­philic granuloma. Metastatic disease were revealed in 74 (28 %) of patients and often appeared in cases of low grade cancer and adenocarcinoma.
Заключительным этапом диагностики опухолевых заболеваний позвоночника является гистологическое исследование. Для получения ткани из очага поражения используют пункционную биопсию.Цель: оценить эффективность пункционной биопсии (с последующим патогистологическим исследованием) у пациентов с новообразованиями в грудном и поясничном отделах позвоночника.Методы: проанализировано 259 историй болезни пациентов с патологическими изменениями в позвоночнике.Результаты: пункционная биопсия выполнена всем больным. При этом у 30 (11 %) человек она оказалась неэффективной из-за небольшого количества полученного материала, а у 27 (10 %) не установлен патогистологический диагноз. Этим 57 (21 %) пациентам проведена повторная биопсия очага поражения. В результате первичной и вторичной биопсии у 95,5 % обследованных патоморфологически диагноз подтвержден.Выводы: пункционная биопсия с последующим патогистологическим исследованием является неотъемлемым этапом диагностического процесса при новообразованиях позвоночника. Она позволяет получить достаточное количество материала (независимо от плотности ткани) для изучения и уменьшить риск контаминации окружающих тканей. Малоинвазивность метода дает возможность использовать его у пациентов с тяжелыми сопутствующими соматическими патологиями. Большинство злокачествен­ных первичных поражений позвоночника представлены плазмоклеточной миеломой (миеломной болезнью) и злокачественной лимфомой; одиночными были случаи хондросаркомы, остеосаркомы и фибросаркомы, когда очаг поражения распространялся на один или два позвонка. Наиболее часто обнаружены такие доброкачественные поражения позвоночника, как гемангиома и эозинофильная гранулема. Метастатические изменения в позвоночнике выявлены у 74 (28 %) пациентов и чаще всего развивались в случае низкодифференцированного рака и аденокарциномы.
Заключним етапом діагностики пухлинних захворювань хребта є гістологічне дослідження. Для отримання тканини з вогнища ураження використовують пункційну біопсію.Мета: оцінити ефективність пункційної біопсії (з подальшим патогістологічним дослідженням) у пацієнтів із новоутвореннями в грудному та поперековому відділах хребта.Методи: проаналізовано 259 історій хвороби пацієнтів із патологічними змінами в хребті.Результати: пункційну біопсію виконано всім хворим. При цьому в 30 (11 %) осіб вона виявилася неефективною через невелику кількість отриманого матеріалу, а у 27 (10 %) не встановлено патогістологічний діагноз. Цим 57 (21 %) пацієнтам проведено повторну біопсію вогнища ураження. У результаті первинної та вторинної біопсії у 95,5 % обстежених патоморфологічно діагноз підтверджений.Висновки: пункційна біопсія з наступним патогістологічним дослідженням є невід’ємним етапом діагностичного процесу в разі новоутворень хребта. Вона дозволяє отримати достатню кількість матеріалу (незалежно від щільності тканини) для вивчення та зменшити ризик контамінації прилеглих тканин. Малоінвазивність методу дає можливість використовувати його в пацієнтів із важкими супутніми соматичними патологіями. Більшість злоякісних первинних уражень хребта представлені плазмоклітинною мієломою (мієломною хворобою) і злоякісною лімфомою; поодинокими були випадки хондросаркоми, остеосаркоми та фібросаркоми, коли вогнище ураження поширювалося на один або два хребця. Найчастіше визначали такі доброякісні ураження хребта, як гемангіома й еозинофільна гранульома. Метастатичні зміни в хребті виявлено в 74 (28 %) пацієнтів і найчастіше розвивалися в разі низькодиференційованого раку й аденокарциноми.
Databáze: OpenAIRE