Terminological conceptualization in healthcare professional communication
Autor: | Iryna Voloshchuk, Olena Mukhanova |
---|---|
Jazyk: | angličtina |
Rok vydání: | 2021 |
Předmět: | |
Zdroj: | Advanced Linguistics; No. 8 (2021): Advanced Linguistics Advanced Linguistics; № 8 (2021): Advanced Linguistics |
ISSN: | 2663-6646 2617-5339 |
DOI: | 10.20535/2617-5339.2021.8 |
Popis: | The article considers healthcare terminology in the cognitive aspect of professional knowledge cognition and conceptualization by an expert. We apply the notion of frame semantics as the linguistics method introduced by Charles Fillmore as the model of professional cognition in the process of professional communication. The aim of the research is to illustrate cognition in science from the point of conceptualization of professional terminology and health care terminology in particular. For the study of healthcare texts and instructions we used the methods of conceptual analysis in combination with the practice of frame analysis, which consists in modeling the concept by combining different types of basic frames: comparative, subject, action, possessive, taxonomic. The frame that marks the conceptual structure of a healthcare terminology is also the issue of our analysis. Healthcare terminology is considered as a macro-term system, which splits into subsystems, for example: anatomical and histological nomenclature, a complex of pathological-anatomical, pathological-physiological and clinical terminology, pharmaceutical terminology, terminology in the field of reproductive medicine and so on. Following these approaches, the study of healthcare terms takes into account the frame semantics and its role in cognition and afterwards the nomination of professional knowledge in health care. Since concept represents the basic units of processing, storage and transfer of knowledge, one of the main properties of the frame is the categorical nature of the knowledge organization, i. e., formation in the concept a phenomenon, an object, symptoms of a particular diseases, and modeling its relationship with other units of professional knowledge. The method of frame analysis was also used to study the texts of healthcare, which consists in modeling the concept by combining different types of basic frames: subject, action, possessive, taxonomic, and comparative. У статті розглянуто медичну термінологію в когнітивному аспекті пізнання та концептуалізації фахових знань експертами цієї галузі. Мета дослідження – проілюструвати пізнання в науці з точки зору концептуалізації професійної термінології та термінології охорони здоров’я зокрема. Термінологія галузі охорони здоров'я розглядається як макротермінологічна система, яка розбивається на підсистеми (анатомо-гістологічна номенклатура, комплекс патологоанатомічної, патолого-фізіологічної та клінічної термінології, фармацевтична термінологія, термінологія у галузі репродуктивної медицини тощо). Оскільки антропоцентрична спрямованість когнітивного термінотворення бере до уваги не лише об’єкт пізнання (мову медицини), але й суб’єкт пізнання (спеціаліста, пацієнта) метою статті є проаналізувати термінологію фахової мови медицини з погляду когнітивної лінгвістики, що дозволяє виявити способи лінгвістичної репрезентації структур фахового знання, тобто вираження шляхів взаємодії звичайного та фахового мислення, задля унормування термінологічної бази медицини. Мова як знакова система, яка використовується для фахової комунікації, категоризує та класифікує вузькі поняття на основі найбільш загальних понять, і вихідні смислові домінанти термінологізуються. В статті зазначено, що саме фрейм маркує ієрархічну структуру конкретного медичного термінополя, а його структура дозволяє термінологізувати фахові медичні знання. Відповідно до цих принципів медичні терміни досліджують із урахуванням фреймової семантики та її ролі у фаховому пізнанні й фаховій комунікаціі. Структура фрейму розглядається як дворівневу модель із вершиною (теми) і пазами (терміналами), що заповнюються. Фрейми, співвіднесені між собою, формують фреймову схему. У фреймовій схемі за Жаботинською окреслено п’ять базових фреймів: предметний фрейм, таксономічний фрейм, посесивний фрейм, акціональний фрейм і компаративний фрейм. Виокремлення базових фреймів концептів дозволяє визначити характерні ознаки тих чи інших предметів або явищ, визначити типи зв’язків між ними. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |