PROBLEM EDUCATION AS A SUBJECT OF RESEARCH BY FOREIGN AND DOMESTIC SCIENTISTS

Autor: Polishko, Yu.
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Ukrainian professional education; No. 9-10 (2021); 77-85
Українська професійна освіта=Ukrainian professional education; № 9-10 (2021); 77-85
ISSN: 2616-6747
2519-8254
DOI: 10.33989/2519-8254.2021.9-10.263596
Popis: The article reveals problem-based learning as a subject of research by foreign and domestic scientists. The prerequisites for the emergence of problem-based learning in order to develop heuristic skills in the process of solving problem situations are analyzed. These situations are both a practical and theoretical-cognitive nature. They activate education seekers’ knowledge, analytical skills, and scientific searches for models that would ensure critical, productive thinking and change the motivation of cognitive activity with the dominance of cognitive-motivational (intellectual) motives. A comparative and definitive analysis of the concept of problem-based learning is done. Scientists define it from different positions, namely as a new type of learning, a teaching method, and a principle of education. It is emphasized that problem-based learning is based on problematic situations. They arise in the following conditions: if students do not know how to solve a problem; if students can not answer the question; if students explain a particular fact; if it is necessary to use previously acquired theoretical knowledge in practice; if there are contradictions between the theoretical possibility of solving the problem and the practical impossibility of using this particular method; if there is a result of the contradiction between the practically achieved material and the lack of knowledge for theoretical justification. It has been found that the concept of problem-based learning has gained recognition among scholars from Poland, Bulgaria, Germany, Russia, Ukraine, and some other countries. They have made a significant contribution to the development of the theory and practice of implementing problem-based learning, interpreting the understanding of the peculiarities of problem-solving in the lesson in different ways, and as well as the direct influence of the problem situation on the cognitive activity and psychological state of the individual. In turn, it should be noted that most well-known didactic theorists’ statements are based on studies of the impact of problem-based learning on schoolchildren. There are not enough studies on the creation of pedagogical conditions necessary for the general development and future professional activity of students of vocational education, as well as models of the formation of readiness for problem-based learning. Therefore, this topic requires further research and study.
У статті розкрито проблемне навчання як предмет дослідження зарубіжних та вітчизняних учених. Проаналізовано передумови виникнення проблемного навчання з метою розвитку евристичних умінь у процесі вирішення проблемних ситуацій, які мають як практичний, так і теоретико-пізнавальний характер, активізують знання, аналітичні вміння здобувачів освіти та наукові пошуки моделей, що дозволяє забезпечити критичне, продуктивне мислення, змінити мотивацію пізнавальної діяльності на домінування пізнавально-спонукальних (інтелектуальних) мотивів. Здійснено порівняльний дефінітивний аналіз поняття «проблемне навчання», яке вчені визначають з різних позицій як новий тип навчання; як метод навчання; як принцип навчання. Акцентовано, що основою проблемного навчання є проблемні ситуації, які виникають: за умови, що здобувачі освіти не знають способу розв’язування задачі; не можуть відповісти на поставлене питання. пояснити певний факт; за необхідності використання раніше засвоєних теоретичних знань на практиці; унаслідок протиріччя між теоретичною можливістю розв’язання задачі та практичною неможливістю застосування саме цього способу; унаслідок протиріччя між практично досягнутим матеріалом і відсутністю в здобувачів знань для теоретичного обґрунтування. З’ясовано, що концепція проблемного навчання набула визнання у вчених Польщі, Болгарії, Німеччини Росії, України та деяких інших країн, які зробили значний внесок у розвиток теорії та практики його впровадження, по-різному тлумачать розуміння особливостей функціонування проблемності на занятті, а також власне безпосередній вплив проблемної ситуації на пізнавальну активність та психологічний стан особистості. Доведено, що більшість наукових позицій відомих теоретиків-дидактів ґрунтується на вивченні впливу проблемного навчання на здобувачів освіти; водночас досліджень стосовно створення педагогічних умов, необхідних для загального розвитку і майбутньої професійної діяльності здобувачів професійної і професійно-технічної освіти, а також моделей формування готовності до проблемного навчання не достатньо, тому обрана тема потребує подальшого вивчення.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: