Маркери запалення при інвазивному лікуванні метастазів колоректального раку в печінку

Autor: М.О. Ivanenko, P.P. Sorochan, О.V. Kuzmenko, I. S. Hromakova
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Ukrainian Journal of Radiology and Oncology; Vol. 31 No. 1 (2023): Ukrainian Journal of Radiology and Oncology; 70-82
Український радіологічний та онкологічний журнал; Том 31 № 1 (2023): Український радіологічний та онкологічний журнал; 70-82
ISSN: 2708-7166
2708-7174
DOI: 10.46879/ukroj.1.2023
Popis: Background. In 25–30% of patients with colorectal cancer (CRC) who have no visible signs of metastasis at the time of surgery, metastases are detected within 5 years. Among the options for local treatment of metastatic liver lesions in patients with CRC, various resection options and minimally invasive methods, in particular radiofrequency ablation (RFA), occupy a prominent place. The inflammatory response caused by surgery is a factor that can negatively affect the course of tumor disease. The inflammatory responses of the body, as well as markers for their evaluation and prognosis in the treatment of CRC metastases, have not yet been sufficiently studied. Purpose – to study the dynamics of inflammatory markers in the invasive treatment of colorectal cancer liver metastases to select the most informative markers for assessing and predicting the degree of inflammatory response. Materials and methods. Clinical and laboratory examination was carried out in 18 patients with CRC during the treatment of metastases in the liver, adenocarcinoma was determined in all patients during histological examination. The examination was carried out in three stages: the day before RFA or resection, on days 3 and 14 after the intervention. Serum levels of insulin and IL-6 were measured using an enzyme-linked immunosorbent assay, and levels of C-reactive protein and ferritin were determined using an automatic biochemical analyser. Results and discussion. Markers of inflammation in patients with CRC with liver metastases after invasive intervention were identified. A significant increase in the levels of circulating C-reactive protein (CRP), IL-6 and ferritin was detected along with an increase in the insulin resistance index (HOMA-IR) on day 3 after RFA and resection. The increase in IL-6 was 2-fold higher and the HOMA-IR index was 1.5-fold higher after resection compared with RFA. Patients after RFA showed an approach of indicators to baseline values on day 14 of the study, while CRP, ferritin, IL-6 and insulin levels in patients after resection decreased by only 20–30% at the same time same period. This is consistent with other studies. In particular, elevated CRP levels are considered as a risk factor for the appearance and progression of CRC.There is also evidence that in patients with operable CRC, preoperative IL-6 levels affect the risk of recurrence. Strong evidence suggests that ferritin is a key mediator of immune dysregulation through direct immunosuppressive and pro-inflammatory effects. The accumulated data from the literature and our own results suggest the role of CRP, IL-6 and ferritin in postoperative inflammatory states as mediators and biomarkers of the further course of CRС, since their appearance identifies patients with a high risk of mortality, and timely or preventive correction of the inflammatory response improves their survival. Conclusions. The results of the study show that the most informative markers of the level of inflammatory response after RFA or surgical resection are the levels of C-reactive protein, IL-6 and ferritin. Moderate inflammatory reaction is shown in the early stages after RFA and pronounced and longer-lasting reaction after surgical treatment. Prediction, assessment of the degree of inflammatory reaction and the feasibility of anti-inflammatory therapy in the early stages after intervention can be determined by the complex of immunological, haematological and biochemical markers studied by us.
Актуальність. У 25–30% хворих на колоректальний рак (КР), у яких немає видимих ознак метастазування на момент оперативного втручання, метастази виявляються протягом 5 років. Серед варіантів локального лікування метастатичного ураження печінки у хворих на КР чільне місце посідають різні варіанти резекції та малоінвазивні методи, зокрема радіочастотна абляція (РЧА). Викликана хірургічним втручанням запальна реакція є фактором, який може негативно впливати на перебіг пухлинної хвороби. Запальні відповіді організму, а також маркери для їх оцінки та прогнозування при лікуванні метастазів КР ще недостатньо вивчені. Мета роботи – вивчити динаміку маркерів запалення при інвазивному лікуванні метастазів колоректального раку в печінку для вибору найбільш інформативних маркерів для оцінки та прогнозування ступеня запальної реакції. Матеріали та методи. Клініко-лабораторне обстеження проведено 18 хворим на КР у процесі лікування метастазів у печінку, при гістологічному дослідженні у всіх хворих визначалася аденокарцинома. Обстеження проведено на трьох етапах: за добу до проведення РЧА або резекції, на третю та 14-ту добу після втручання. Проводили визначення рівнів інсуліну, інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) імуноферментним методом, а також визначали рівні С-реактивного білка (СРБ) та феритину в сироватці крові на автоматичному біохімічному аналізаторі. Результати та їх обговорення. Виділено маркери запалення у хворих на КР із метастазами у печінку після інвазивного втручання. Визначено суттєве зростання рівнів циркулюючих СРБ, ІЛ-6 та феритину разом з підвищенням показника інсулінорезистентності HOMA-IR на 3-тю добу після РЧА та хірургічної резекції. При цьому зростання ІЛ-6 було у 2 рази вищим, а індекс HOMA-IR в 1,5 рази більшим при резекції порівняно з РЧА. У пацієнтів після РЧА рівні цих показників наближалися до вихідних на 14-ту добу дослідження, а показники СРБ, феритину, ІЛ-6 та інсуліну у хворих після резекції в той же термін знижувалися лише на 20–30%. Це узгоджується із даними інших досліджень. Зокрема, СРБ є маркером виникнення та прогресування колоректального раку, також є дані, що у хворих на операбельний КР передопераційний рівень ІЛ-6 впливає на ризик рецидивування. Досить переконливі докази свідчать, що феритин є ключовим медіатором імунної дисрегуляції, через прямі імуносупресивні та прозапальні ефекти. Накопичені літературні дані та власні результати дозволяють говорити про роль СРБ, ІЛ-6 та феритину в післяопераційних запальних станах як медіаторів, так і біомаркерів подальшого перебігу КР, оскільки їх поява ідентифікує пацієнтів з високим ризиком смертності, а своєчасна або превентивна корекція запальної реакції передбачає покращення їхнього виживання. Висновки. Результати дослідження показують, що найбільш інформативними маркерами рівня запальної реакції після РЧА або хірургічної резекції, є рівень С-реактивного білка, ІЛ-6 та феритину. Відзначена помірна запальна імуносупресія в ранні строки після РЧА, та виразна й більш тривала – після хірургічного лікування. Прогнозування, оцінка ступеня запальної реакції та доцільність проведення протизапальної терапії в ранні строки після інтервенційного втручання може визначатися за вивченим нами комплексом імунологічних, гематологічних та біохімічних маркерів.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: