Interrelation of structural and functional changes of the systemic heart and cognitive functions in hypertensive patients

Autor: O.S. Pylypiv, V.A. Skybchyk
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: HYPERTENSION; Том 13, № 5 (2020); 5-10
АРТЕРИАЛЬНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ; Том 13, № 5 (2020); 5-10
АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ; Том 13, № 5 (2020); 5-10
ISSN: 2307-1095
2224-1485
Popis: Background. The purpose of the study was to assess the structural and functional changes of the systemic heart in hypertensive patients and their possible relationship with cognitive impairment (CI). Materials and methods. The study included 90 patients with stage 1 to 2 hypertension of 2–3 degree. The average age of hypertensive patients was 49.66 ± 8.74 years old. Neuropsychological tests such as General Practitioner Assessment of Cognition (GPCOG), Mini-Mental State Examination (MMSE), Schulte tables were used to study cognitive functions. The structural and functional state of the heart was investigated based on the echocardiography data. Results. Among hypertensive patients diagnosed with left ventricular hypertrophy (LVH), cognitive impairment was found in 25 patients (48.08 %). For comparison, the patients with cognitive impairment accounted for 11 (28.9 %) among hypertensive patients without LVH. CI was significantly associated with left ventricular myocardial mass index (r = –0.40, р = 0.01), thickness of interventricular septum (r = –0.55, р = 0.01), and back wall of the left ventricular (r = –0.49, р = 0.01). The correlation between the diastolic dysfunction of the left ventricular and the sum of the MMSE test and GPCOG test scores in hypertensive patients (r = –0.63 and r = –0.58, respectively; р = 0.001) was revealed. Conclusions. The structural and functional changes of the systemic heart, namely LVH and diastolic dysfunction of the left ventricle significantly affect cognitive functions in hypertensive patients. The significant changes in cognitive function, in particular, memory and counting were revealed.
Цель — выяснить особенности связи между структурно-функциональными изменениями левых отделов сердца и когнитивными функциями у пациентов с артериальной гипертензией (АГ). Материалы и методы. Обследовано 90 больных АГ I–II стадий, 2–3-й степени (средний возраст 49,66 ± 8,74 года). Для объективизации когнитивных нарушений (КН) проводились нейропсихологические тестирования: шкала оценки когнитивных функций врачом общей практики (GPCOG), краткая шкала исследования психического статуса (Mini-Mental State Examination — MMSE), таблицы Шульте. По данным MMSE, суммарное количество набранных баллов 24–26 оценивалось как КП. Структурно-функциональное состояние сердца оценивали с помощью эхокардиографии. В ходе исследования сравнивали показатели тестов среди пациентов с АГ, у которых обнаружили гипертрофию левого желудочка (ГЛЖ), с пациентами с АГ и нормальным индексом массы миокарда ЛЖ (ИММЛЖ). ГЛЖ констатировали при наличии ИММЛЖ ≥ 95 г/м2 у женщин и ≥ 115 г/м2 у мужчин. Результаты. У пациентов с АГ и гипертрофией ЛЖ существенно чаще выявляли когнитивные расстройства (48,08 против 28,95 %, р < 0,05). Сумма баллов по нейропсихологических шкалам у таких пациентов достоверно обратно коррелировала с ИММЛЖ (r = –0,40, р = 0,01), толщиной межжелудочковой перегородки (r = –0,55, р = 0,01), толщиной задней стенки ЛЖ (r = –0,49, р = 0,01). Установлены также достоверная обратная корреляционная зависимость между диастолической дисфункцией ЛЖ и суммой баллов по шкалам MMSE и GPCOG (r = –0,63 и r = –0,58 соответственно, р = 0,001 для обеих шкал) и прямая зависимость со временем выполнения пробы Шульте (r = 0,39, р = 0,01). Выводы. Структурно-функциональные изменения ЛЖ, а именно гипертрофия ЛЖ и его диастолическая дисфункция существенно ассоциируются с когнитивными расстройствами у больных АГ. У таких пациентов значительно ниже показатели нейропсихологических тестов, особенно чувствительными оказались домены памяти и счета.
Мета — з’ясувати особливості зв’язку між структурно-функціональними змінами лівих відділів серця та когнітивними функціями у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріали та методи. Обстежено 90 хворих на АГ І–ІІ стадій, 2–3-го ступенів (середній вік 49,66 ± 8,74 року). Для об’єктивізації когнітивних порушень (КП) проводились нейропсихологічні тестування: шкала оцінки когнітивних функцій лікарем загальної практики (GPCOG), коротка шкала дослідження психічного статусу (Mini-Mental State Examination — MMSE), таблиці Шульте. За даними MMSE, сумарна кількість набраних балів 24–26 оцінювалась як КП. Структурно-функціональний стан серця оцінювали за допомогою ехокардіографії. Під час дослідження порівнювали показники тестувань серед пацієнтів з АГ, у яких виявлено гіпертрофію лівого шлуночка (ГЛШ), з пацієнтами з АГ та нормальним індексом маси міокарда ЛШ (ІММЛШ). ГЛШ констатували за наявності ІММЛШ ≥ 95 г/м2 у жінок і ≥ 115 г/м2 у чоловіків. Результати. У пацієнтів з АГ та гіпертрофією ЛШ істотно частіше виявляли когнітивні розлади (48,08 проти 28,95 %, р < 0,05). Сума балів за нейропсихологічними шкалами у таких пацієнтів достовірно обернено корелювала з ІММЛШ (r = –0,40, р = 0,01), товщиною міжшлуночкової перегородки (r = –0,55, р = 0,01), товщиною задньої стінки ЛШ (r = –0,49, р = 0,01). Встановлено також достовірну обернену кореляційну залежність між діастолічною дисфункцією ЛШ та сумою балів за шкалами MMSE та GPCOG (r = –0,63 та r = –0,58 відповідно, р = 0,001 для обох шкал) і пряму залежність з часом виконання проби Шульте (r = 0,39, р = 0,01). Висновки. Структурно-функціональні зміни ЛШ, а саме гіпертрофія ЛШ та його діастолічна дисфункція істотно асоціюються з когнітивними розладами у хворих на АГ. У таких пацієнтів значно нижчі показники нейропсихологічних тестів, особливо чутливими виявились домени пам’яті та рахунку.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: