[Attitude of highly qualified athletes to means of body recovery in the conditions of educational and training process]

Autor: Guzii, OV, Maglyovanyi, AV, Romanchuk, OP, Trach, VM
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
ISSN: 2310-1210
DOI: 10.5281/zenodo.4441888
Popis: Recovery of athletes in the training process is important to increase the level of fitness and prevent the development of overstrain and overtraining. Objective: To determine the attitude of highly qualified athletes to the use of means of recovery the body in the training process. Material and methods: interviewed 202 highly qualified male athletes aged 22.6 ± 2.8 years, who are representatives of acyclic sports. The experience of sports was 10.3 ± 3.1 years. In combination with other research methods, a survey was conducted. The questionnaire included 4 blocks of questions, one of which characterized the attitude of athletes to recovery procedures. Results: it is shown that during recovery athletes prefer saunas (46% - periodically and 23.3% - often), water treatments (41.6% - periodically and 22.3% - often) and massage (45.5% - periodically and 9.9% - often). Very rarely, athletes use kinesiotherapy (15.9%) and restorative self-training (9.9%). Positive attitude to the use of means of recovery is associated with the age of athletes (r = 0.231, p = 0.020) and their experience (r = 0.294, p = 0.003). Athletes with impaired performance, a feeling of increased excitability, shallow sleep, a feeling of heaviness in the working muscles are prone to using the sauna. The use of massage is preferred by athletes with a feeling of increased excitability, apathy, mood swings and a feeling of fatigue the morning after training. Conclusion: The survey showed an understanding of the lack of organization of the recovery process, when active means of recovery are insufficiently used, despite the fact that they have significant opportunities to prevent the development of overstrain and overtraining.
{"references":["Баевский, Р., & Берсенева, А. (2008). Введение в донозологическую диагностику. Слово.","Гузій, О. (2020). Кореляції клінічно значущих та інших суб'єктивних ознак стану організму у висококваліфікованих спортсменів. Український журнал медицини, біології та спорту, 5(6)","Гузій, О., & Вовканич, А. (2018). Засоби фізичної терапії у відновленні організму спортсменів у навчально-тренувальному процесі. Спортивна наука України, 6(88), 11–19.","Гузій, О., Магльований, А., & Романчук, О. (2018). Характеристика змін варіабельності серцевого ритму при фізичних навантаженнях і їх значення для оцінки функціональної підготовленості спортсменів. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, 30, 27–34. https://doi.org/10.15330/fcult.30.стор.27-34","Меерсон, Ф. (1986). О \"цене\" адаптации. Патологическая физиология и экспериментальная терапия, 3, 9–19.","Михалюк, Є., Гуніна, Л., Сиволап, В., & Головащенко, Р. (2019). Фізіологічні та потенційно патологічні зміни на ЕКГ у представників плавання різних спортивних кваліфікацій. Запорізький медичний журнал, 21(1(112)), 39–43. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155800","Михалюк, Е., & Сыволап, В. (2006). Изменение структурно-геометрических, функциональных показателей сердца и содержания тропонина I при метаболической кардиомиопатии вследствие физического перенапряжения у футболистов высокого класса. Буковинський медичний вісник, 10(1), 43.","Москвин, В., & Москвина, Н. (2015). Индивидуальные различия функциональной асимметрии в спорте. Наука в Олимпийском спорте, 2, 58–62.","Неханевич, О. (2014). Ознаки дезадаптації серцево-судинної системи до фізичних навантажень за даними варіабельності серцевого ритму. Вісник проблем біології і медицини, 1(106), 317–320.","Паненко, А., Носкін, Л., & Романчук, О. (2004). Індивідуальне санотипування як основа адресатних корекційно-реабілітаційних заходів. Одеський медичний журнал, 1, 65–68.","Романчук, О. (2010). Лікарсько-педагогічний контроль в оздоровчій фізичній культурі. Букаєв В.В. https://doi.org/10.13140/RG.2.1.5033.1681","Романчук, О., & Гузій, О. (2020). Центральний рівень сенсомоторної регуляції спортсменів при формуванні перенапруження серцево-судинної системи. Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології, 5(1), 41–51. https://doi.org/10.5281/zenodo.3903485","Романчук, О., & Пісарук, В. (2013). Зміни показників центральної гемодинаміки кваліфікованих спортсменів при тестуванні з використанням керованого дихання та їх оцінка. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 11, 77–84","Сокрут, В., & Казаков, В. (2011). Медицинская реабилитация в спорте. Каштан","Angeli, A., Minetto, M., Dovio, A., & Paccotti, P. (2004). The overtraining syndrome in athletes: a stress-related disorder. Journal of Endocrinological Investigation, 27(6), 603–612. https://doi.org/10.1007/BF03347487","Bellenger, C. R., Thomson, R. L., Robertson, E. Y., Davison, K., Nelson, M. J., Karavirta, L., & Buckley, J. D. (2017). The effect of functional overreaching on parameters of autonomic heart rate regulation. European Journal of Applied Physiology, 117(3), 541–550. https://doi.org/10.1007/s00421-017-3549-5","Berriel, G. P., Costa, R. R., da Silva, E. S., Schons, P., de Vargas, G. D., Peyré-Tartaruga, L. A., & Kruel, L. F. M. (2020). Stress and recovery perception, creatine kinase levels, and performance parameters of male volleyball athletes in a preseason for a championship. Sports Medicine - Open, 6(1), 26. https://doi.org/10.1186/s40798-020-00255-w","Borges, L. S., Cerqueira, M. S., dos Santos Rocha, J. A., Conrado, L. A. L., Machado, M., Pereira, R., & Pinto Neto, O. (2014). Light-emitting diode phototherapy improves muscle recovery after a damaging exercise. Lasers in Medical Science, 29(3), 1139–1144. https://doi.org/10.1007/s10103-013-1486-z","Cadegiani, F. A., & Kater, C. E. (2018). Body composition, metabolism, sleep, psychological and eating patterns of overtraining syndrome: Results of the EROS study (EROS-PROFILE). Journal of Sports Sciences, 36(16), 1902–1910. https://doi.org/10.1080/02640414.2018.1424498","Coates, A. M., Hammond, S., & Burr, J. F. (2018). Investigating the use of pre-training measures of autonomic regulation for assessing functional overreaching in endurance athletes. European Journal of Sport Science, 18(7), 965–974. https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1458907","Crawford, D. A., Heinrich, K. M., Drake, N. B., DeBlauw, J., & Carper, M. J. (2020). Heart rate variability mediates motivation and fatigue throughout a high-intensity exercise program. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism = Physiologie Appliquee, Nutrition et Metabolisme, 45(2), 193–202. https://doi.org/10.1139/apnm-2019-0123","Drezner, J. A., Sharma, S., Baggish, A., Papadakis, M., Wilson, M. G., Prutkin, J. M., Gerche, A. La, Ackerman, M. J., Borjesson, M., Salerno, J. C., Asif, I. M., Owens, D. S., Chung, E. H., Emery, M. S., Froelicher, V. F., Heidbuchel, H., Adamuz, C., Asplund, C. A., Cohen, G., … Corrado, D. (2017). International criteria for electrocardiographic interpretation in athletes: Consensus statement. British Journal of Sports Medicine, 51(9), 704–731. https://doi.org/10.1136/bjsports-2016-097331","Earp, J. E., Hatfield, D. L., Sherman, A., Lee, E. C., & Kraemer, W. J. (2019). Cold-water immersion blunts and delays increases in circulating testosterone and cytokines post-resistance exercise. European Journal of Applied Physiology, 119(8), 1901–1907. https://doi.org/10.1007/s00421-019-04178-7","Hackney, A. C., & Koltun, K. J. (2012). The immune system and overtraining in athletes: clinical implications. Acta Clinica Croatica, 51(4), 633–641. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23540172","Guzii, О., & Romanchuk, A. (2016). Sensitivity of arterial baroreflex in the terms of body recovery after training load. Zaporozhye Medical Journal, 3 (96), 24–29. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2016.3.76922","Guzii, O., & Romanchuk, A. (2018). Determinants of the functional state of sportsmen using heart rate variability measurements in tests with controlled respiration. Journal of Physical Education and Sport, 18(2), 715–724. https://doi.org/10.7752/jpes.2018.02105","Kreher, J. B. (2016). Diagnosis and prevention of overtraining syndrome: an opinion on education strategies. Open Access Journal of Sports Medicine, 7, 115–122. https://doi.org/10.2147/OAJSM.S91657","Kreher, J. B., & Schwartz, J. B. (2012). Overtraining syndrome: a practical guide. Sports Health, 4(2), 128–138. https://doi.org/10.1177/1941738111434406","Le Meur, Y., Hausswirth, C., Natta, F., Couturier, A., Bignet, F., & Vidal, P. P. (2013). A multidisciplinary approach to overreaching detection in endurance trained athletes. Journal of Applied Physiology (Bethesda, Md. : 1985), 114(3), 411–420. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.01254.2012","Laukkanen, T., Lipponen, J., Kunutsor, S. K., Zaccardi, F., Araújo, C. G. S., Mäkikallio, T. H., Khan, H., Willeit, P., Lee, E., Poikonen, S., Tarvainen, M., & Laukkanen, J. A. (2019). Recovery from sauna bathing favorably modulates cardiac autonomic nervous system. Complementary Therapies in Medicine, 45, 190–197. https://doi.org/10.1016/j.ctim.2019.06.011","Meeusen, R., Watson, P., Hasegawa, H., Roelands, B., & Piacentini, M. F. (2007). Brain neurotransmitters in fatigue and overtraining. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism = Physiologie Appliquee, Nutrition et Metabolisme, 32(5), 857–864. https://doi.org/10.1139/H07-080","Mittly, V., Németh, Z., Berényi, K., & Mintál, T. (2016). Mind Does Matter: The Psychological Effect of Ankle Injury in Sport. Journal Psychol Psychother, 6, 278. https://doi.org/10.4172/2161-0487.1000278","Noskin, L., Rubinskiy, A., & Romanchuk, A. (2018). Indications of the Level Individual Cardiovascular and Respiratory Homeostasis Using Continuous Spiroarteriocardiorhythmography. Biomedical Journal of Scientific & Technical Research, 6(1). https://doi.org/10.26717/BJSTR.2018.06.001309","Purvis, D., Gonsalves, S., & Deuster, P. A. (2010). Physiological and Psychological Fatigue in Extreme Conditions: Overtraining and Elite Athletes. PM&R, 2(5), 442–450. https://doi.org/10.1016/j.pmrj.2010.03.025","Reichel, T., Boßlau, T. K., Palmowski, J., Eder, K., Ringseis, R., Mooren, F. C., Walscheid, R., Bothur, E., Samel, S., Frech, T., Philippe, M., & Krüger, K. (2020). Reliability and suitability of physiological exercise response and recovery markers. Scientific Reports, 10(1), 11924. https://doi.org/10.1038/s41598-020-69280-9","Roberts, L. A., Nosaka, K., Coombes, J. S., & Peake, J. M. (2014). Cold water immersion enhances recovery of submaximal muscle function after resistance exercise. American Journal of Physiology. Regulatory, Integrative and Comparative Physiology, 307(8), R998–R1008. https://doi.org/10.1152/ajpregu.00180.2014","Romanchuk, A., & Guzii, O. (2018). Level of Athlete's Health and Blood Pressure Variability. Biomedical Journal of Scientific & Technical Research, 10(3). https://doi.org/10.26717/BJSTR.2018.10.001943","Romanchuk, A., & Guzii, O. (2017). Multifunctional determinants of athletes' health. Journal of Medicine and Health Research, 2(1), 12–21. https://www.ikprress.org/index.php/JOMAHR/article/view/3314","Romanchuk, O., & Guzii, O. (2020). Peculiarities of Changes in Respiratory Variability under the Influence of Training Load in Athletes with Cardiovascular Overstrain by Sympathetic Type. International Journal of Education and Science, 3(2), 54. https://doi.org/10.26697/ijes.2020.2.38","Romanchuk, O., & Guzii, O. (2020). Sensorimotor Criteria for the Formation of the Autonomic Overstrain of the Athletes' Cardiovascular System. International Journal of Science Annals, 3(1), 46–53. https://doi.org/10.26697/ijsa.2020.1.6","Saw, A. E., Main, L. C., & Gastin, P. B. (2015). Monitoring athletes through self-report: factors influencing implementation. Journal of Sports Science & Medicine, 14(1), 137–146. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25729301","Starling, L. T., Nellemann, S., Parkes, A., & Lambert, M. I. (2020). The Fatigue and Fitness Test for Teams (FFITT): A practical option for monitoring athletes in a team as individuals. European Journal of Sport Science, 20(1), 106–114. https://doi.org/10.1080/17461391.2019.1612951"]}
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: