Museum in negative discourse of modernization
Autor: | Serhii And Rudenko |
---|---|
Jazyk: | ukrajinština |
Rok vydání: | 2018 |
Předmět: |
Civilization
Deductive reasoning media_common.quotation_subject Museology Novelty modernization demodernization museum museology Mystetskyi Arsenal O. Chervonik O. Ostrovska-Luta social and cultural function of the museum Modernization theory Object (philosophy) Terminology Epistemology Sociology модернізація демодернізація музей музеологія Мистецький Арсенал О. Червоник О. Островська-Люта соціокультурне призначення музею модернизация демодернизация музеология Мыстецкий Арсенал О. Червонык О. Островская-Лютая социокультурное назначение музея media_common |
Zdroj: | National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald; № 4 (2018) Вестник Национальной академии руководящих кадров культуры и искусств; № 4 (2018) Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв; № 4 (2018) |
ISSN: | 2226-3209 2409-0506 |
Popis: | Мета дослідження. З’ясувати місце музею в негативному дискурсі модернізації. Методологія. Дедуктивна логіка при перевірці вихідних посилок, на основі яких зроблено висновок про те, що поняття модернізації позначає негативні суспільні явища. Наукова новизна. З’ясовано, що дискурс негативної модернізації містить у собі підміну понять: нотатом «модернізація» позначаються псевдомодернізаційні процеси. В рамках цього дискурсу музей сам постає як об’єкт і суб’єкт псевдомодернізації. Висновки. Поняття «модернізація» є багатозначним. З одного боку, модернізацією позначають утопічні соціальні проекти, котрі ставили собі за мету призвести до тотальної перебудови усього суспільства (найбільшим з-поміж них був радянський). На практиці, результати мали фрагментарний характер з неочікуваними негативними наслідками, зокрема, з тенденціями до деградації. Все це, насправді, є псевдомодернізацією. Поняття «модернізація» також позначає поступовий рух вперед, що базується на пробах і помилках, коли інновації проходять всебічну апробацію та перевірку, при цьому сильними є і традиціоналістські тенденції. В даному випадку маємо справу з еволюційним розвитком цивілізації – справжньою модернізацією, коли історико-культурні здобутки не відкидаються цілковито, а творчо переосмислюються та покращуються. Не треба поєднувати утопічну та поелементну інженерію (термінологія Поппера) в одному понятті. Відповідно до утопічної інженерії музеї треба перетворити у хаби, коворкінги тощо. Перетворивши їх таким чином, вони можуть бути засобом утопічного перетворення соціуму за певною модною моделлю. Якщо ж взяти за основу поелементну інженерію, музей може стати запобіжником від псевдомодернізації соціуму, та інструментом для еволюційного розвитку суспільства. Отже, перспективним напрямом подальших досліджень є з’ясування ролі музею в позитивному дискурсі модернізації. The purpose of the article. To find out the role of the museum in the negative discourse of modernization. Methodology. Deductive logic when checking out the premises, which lay on the basis conclusion, that the concept of modernization denotes negative social phenomena. Scientific novelty. It has been found out that the discourse of negative modernization includes the substitution of concepts: the notion of modernization is marked by pseudo-modernization processes. Within this discourse, the museum itself appears as an object of pseudo-modernization. Conclusions. The concept of «modernization» is ambiguous. On the one hand, modernization refers to utopian social projects of rebuilding of the entire society (the largest among them was the Soviet one). Thus, in practice, we have seeing fragmentary reorganization with unexpected negative consequences, in particular, with trends towards degradation. All this, in fact, is pseudo-modernization. The concept of «modernization» also refers to a gradual move forward based on trials and errors when innovations undergo comprehensive testing and verification, while traditionalist tendencies are also strong. In this case, true modernization is the evolutionary development of civilization, when modern project don’t build in empty place, but creatively re-think and improve the historical and cultural achievements. It is unacceptable to combine utopian and piecemeal engineering (Popper's terminology) in one concept. Transformation museums into a hub, coworking, etc. is example of utopian engineering. But if we lay on basis concept of modernization regarded to piecemeal engineering, we saving museums from destroying, and these institutions can be a good tools for positive modernization of society. Цель исследования. Выяснить место музея в негативном дискурсе модернизации. Методология. Дедуктивная логика при проверке исходных посылок, на основании которых сделано заключение о том, что понятие модернизации обозначает негативные общественные явления. Научная новизна. Выяснено, что дискурс негативной модернизации включает в себя подмену понятий: нотат «моденизация» обозначает псевдомодернизационные процессы. В рамках этого дискурса сам музей рассматривается как объект псевдомодернизации. Выводы. Понятие «модернизация» многозначительно. С одной стороны, оно обозначает утопические социальные проекты, цель которых – полная перестройка всего общества в целом (наибольшим среди них был советский). На практике поставленных целей добиться не удавалось – результаты были фрагментарными, с неожиданными негативными последствиями, в том числе, тенденциями к деградации. Такие процессы были псевдомодернизацией, потому что приводили к «обнулению» и необходимости начинать все с начала. Понятие «модернизация» также используется для обозначения постепенного движения вперед, которые базируется на методе проб и ошибок. В таком случае инновации проходят всестороннюю проверку и апробацию. При этом традиционалистские тенденции сохраняются. В этом случае понятие модернизации совпадает с эволюционным развитием цивилизации, при котором историко-культурное достояние не отбрасывается полностью, а творчески переосмысливается и развивается. Нельзя объединять в одном понятии поэлементную и утопическую инженерии (терминология Поппера). Если не различать этого, музеи, в свою очередь, могут стать объектами утопической перестройки – например, в хабы, коворкинги и т.д. Если же взять за основу поэлементную инженерию, музеи могут быть улучшены таким образом, чтобы стать предохранителем от псевдомодернизации и превратиться в инструмент эволюционного развития общества. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |