Phosphorus poisoning

Autor: Arustamian, O.M., Tkachyshyn, V.S., Kondratiuk, V.Ye., Aleksiychuk, O.Yu., Dumka, I.V.
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: МЕДИЦИНА НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ; Том 16, № 4 (2020); 56-63
МЕДИЦИНА НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ; Том 16, № 4 (2020); 56-63
EMERGENCY MEDICINE; Том 16, № 4 (2020); 56-63
ISSN: 2307-1230
2224-0586
DOI: 10.22141/2224-0586.16.4.2020.207932
Popis: Phosphorus poisoning is a condition that occurs as a result of inhalation or the ingestion of phosphorus. It is observed in people working at industrial enterprises when acid or water gets on metals contaminated with phosphorus or working with acetylene. The maximum permissible concentration of phosphorus for industrial premises is 0.03 mg/m3. Routes of entry into the body are inhaled and oral, less commonly through damaged skin. Phosphorus after being absorbed penetrates the blood and tissues. It belongs to the group of so-called fermented poisons, which have the highest toxicity and act at the lowest concentration in the blood and tissues. The toxicity of phosphorus is based on the violation of intracellular oxidative processes. Yellow phosphorus is released with exhaled air, as well as feces and sweat. Under industrial conditions, acute phosphorus poisoning is extremely rare and is mainly the result of accidents, mainly when phosphorus gets inside and by inhalation. In acute poisoning, phosphorus primarily affects parenchymal organs, especially the liver, heart and nervous system. With these poisonings, the breakdown of proteins occurs with the formation of fat, leucine, tyrosine, sarcolactic acid. As a result of a large breakdown of protein, the content of nitrogenous products in the blood and their excretion in the urine increase. The lethal dose for yellow phosphorus can be 0.05–0.1 g. The clinical picture of acute phosphorus poisoning has 3 stages. Chronic poisoning with phosphorus is accompanied by a violation of calcium metabolism, accompanied by fragility and brittleness of bone. Chronic white phosphorus poisoning can lead to degeneration of adipose tissue and sequestration of the lower jaw. Chronic phosphorus poisoning is called “phosphorism” and has 3 degrees of severity.
Отравление фосфором — состояние, возникающее в результате ингаляции или поступления внутрь фосфора. Наблюдают у людей, работающих на промышленных предприятиях, при попадании кислоты или воды на металлы, загрязненные фосфором, работе с ацетиленом. Предельно допустимая концентрация фосфора для производственных помещений составляет 0,03 мг/м3. Пути поступления в организм — ингаляционный и пероральный, реже — через поврежденные кожные покровы. Фосфор, всасываясь, проникает в кровь и ткани. Он относится к группе так называемых ферментированных ядов, обладающих наибольшей токсичностью и действующих при наименьшей концентрации в крови и тканях. Ядовитость фосфора основывается на нарушении внутриклеточных окислительных процессов. Желтый фосфор выделяется с выдыхаемым воздухом, а также с калом и потом. В производственных условиях острые отравления фосфором встречаются чрезвычайно редко и являются, главным образом, следствием несчастных случаев, в основном при попадании фосфора внутрь и ингаляционным путем. При острых отравлениях фосфор преимущественно действует на паренхиматозные органы, особенно на печень, сердце и нервную систему. При этих отравлениях происходит распад белков с образованием жира, лейцина, тирозина, мясомолочной кислоты. В результате большого распада белка повышается содержание азотистых продуктов в крови и выделение их с мочой. Смертельной дозой для желтого фосфора может быть доза 0,05–0,1 г. Клиническая картина острого отравления фосфором имеет три стадии. Хроническое отравление фосфором сопровождается нарушением кальциевого обмена, что характеризуется ломкостью и хрупкостью костной ткани. Хроническое отравление белым фосфором может привести к вырождению жировой ткани и секвестрации нижней челюсти. Хроническое отравление фосфором имеет название «фосфоризм» и три степени тяжести.
Отруєння фосфором — стан, що виникає в результаті інгаляції або надходження всередину фосфору. Спостерігають у людей, які працюють на промислових підприємствах, при потраплянні кислоти або води на метали, забруднені фосфором, роботі з ацетиленом. Гранично допустима концентрація фосфору для виробничих приміщень становить 0,03 мг/м3. Шляхи надходження в організм — інгаляційний і пероральний, рідше — через пошкоджені шкірні покриви. Фосфор, всмоктуючись, проникає в кров і тканини. Він відноситься до групи так званих ферментних отрут, що мають значну токсичність і діють при незначній концентрації в крові і тканинах. Отруйність фосфору ґрунтується на порушенні внутрішньоклітинних окисних процесів. Жовтий фосфор виділяється з повітрям, що видихається, а також з калом і потом. У виробничих умовах гострі отруєння фосфором зустрічаються надзвичайно рідко і є, головним чином, наслідком нещасних випадків, в основному при попаданні фосфору всередину та інгаляційним шляхом. При гострих отруєннях фосфор переважно діє на паренхіматозні органи, особливо на печінку, серце і нервову систему. При цих отруєннях відбувається розпад білків з утворенням жиру, лейцину, тирозину, м’ясомолочної кислоти. В результаті великого розпаду білка підвищується вміст азотистих продуктів в крові і виділення їх з сечею. Смертельною дозою для жовтого фосфору може бути доза 0,05–0,1 г. Клінічна картина гострого отруєння фосфором має три стадії. Хронічне отруєння фосфором супроводжується порушенням кальцієвого обміну, що характеризується ламкістю і крихкістю кісткової тканини. Хронічне отруєння білим фосфором може призвести до виродження жирової тканини та секвестрації нижньої щелепи. Хронічне отруєння фосфором має ще назву «фосфоризм» і має три ступеня тяжкості.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: