ОРГАНІЗАЦІЯ НЕФОРМАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ У ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Autor: V. Myroshnychenko
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Aesthetics and Ethics of Pedagogical Action; No. 25 (2022); 184-191
Естетика і етика педагогічної дії; № 25 (2022); 184-191
ISSN: 2226-4051
2616-6631
DOI: 10.33989/2226-4051.2022.25
Popis: The article reveals the importance of non-formal music education in out-of-school institutions. It is noted that non-formal music education is a certain artistic movement and a socially organized community of people who are united by common artistic interests, goals, and joint musical activities. The use of different forms of organization of non-formal art education in extracurricular institutions is conditioned by the type of art, namely non-formal musical educational activity is carried out in choral groups (folk, chamber), vocal ensembles (folk, vocal and instrumental), in individual vocal performance, instrumental duets, trios, ensembles or orchestras (folk instruments, bandura players, etc.) and various temporary creative music groups. The advantages of using informal music education in an extracurricular institution are its mobility, flexibility, the use of alternative forms of learning, and the formation of additional skills.
У статті розкривається важливість неформальної музичної освіти в сучасному суспільстві. Глобальні перетворення, які відбуваються на світовій арені, є причиною реформаційних змін у сфері як формальної, так і неформальної музичної освіти. Зазначається, що неформальна музична освіта є певним мистецьким рухом – соціально організованою спільнотою людей, які об’єднані спільними мистецькими інтересами, цілями та спільною музичною діяльністю. У ході неформальної музичної освіти реалізовуються різні напрями виховної роботи, зокрема комунікативний (розвиток динамічної сторони спілкування – легкість контактування, ініціативність, готовність до спілкування); соціальний (формування відчуття значущості в дитячому колективі, сформованої позитивної самооцінки); психологічний (розвиток позитивного самовідчуття, що пов’язано зі станом розкутості, впевненості в собі, відчуттям власного емоційного благополуччя); естетичний (створення умов для залучення дітей і дорослих до музичної культури та організація спільної музичної діяльності; творче вираження музичного образу; поповнення предметно-просторового середовища) тощо. Використання різних форм організації неформальної мистецької освіти в позашкільних закладах обумовлюється певним видом мистецтва: неформальна музична освітня діяльність здійснюється в хорових колективах (народних, камерних), вокальних ансамблях (фольклорних, вокально-інструментальних), в індивідуальному вокальному виконавстві, інструментальних дуетах, тріо, квартетах, ансамблях чи оркестрах (народних інструментів, камерних, духових, бандуристів, сопілкарів та ін.) і різноманітних тимчасових творчих музичних групах. Метою роботи неформального музичного гуртка є розвиток музичних здібностей та інтересів дітей, а саме: надання можливості обдарованим дітям проявити свої здібності, музичну пам’ять, гармонічний слух, творче мислення; виховувати смак, високу виконавську культуру під час участі в заходах позашкільного закладу. Робота музичного керівника неформального музичного (вокального ) гуртка має бути скерована на розвиток музичного слуху та чистоти інтонації, формування вокальних навичок (співочого дихання, звукоутворення, дикції, артикуляції тощо), розширення діапазону голосу, поглиблення любові до пісні. Запропоновано ігрові ритмічні завдання, виконання яких має базуватися на передачі ритму музики в простих різноманітних рухах, зокрема використання ритмічних елементів («крок», «біг», «дон, ділі», «та-ті-ті»); наочні зображення ритмічних фраз; виконання музичних творів із ритмічним акомпанементом тощо. Переваги використання неформальної музичної освіти в позашкільному закладі полягають у її мобільності, гнучкості, застосуванні альтернативних форм навчання та формуванні додаткових навичок. Це створює широке поле для реалізації художнього потенціалу особистості та її творчого розвитку.
Databáze: OpenAIRE