Вплив α-ліпоєвої кислоти на показники метаболізму та адипоцитокінового статусу у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та хронічним панкреатитом
| Autor: | L. V. Zhuravlyova, D. I. Pylov |
|---|---|
| Rok vydání: | 2020 |
| Předmět: |
medicine.medical_specialty
business.industry Insulin medicine.medical_treatment Type 2 Diabetes Mellitus Adipokine Lipid metabolism Carbohydrate metabolism medicine.disease type 2 diabetes mellitus chronic pancreatitis alpha‑lipoic acid vaspin tumor necrosis factor α intima‑media complex of the common carotid artery сахарный диабет 2 типа хронический панкреатит α‑липоевая кислота васпин фактор некроза опухоли α комплекс интима — медиа общей сонной артерии Endocrinology Insulin resistance medicine.anatomical_structure цукровий діабет 2 типу хронічний панкреатит α‑ліпоєва кислота васпін фактор некрозу пухлини α комплекс інтима — медіа загальної сонної артерії Internal medicine medicine Pancreatitis business Pancreas |
| Zdroj: | Modern Gastroenterology; № 5 (2020); 21—27 Современная гастроэнтерология; № 5 (2020); 21—27 Сучасна гастроентерологія; № 5 (2020); 21—27 |
| ISSN: | 2521-649X 1727-5725 |
| DOI: | 10.30978/mg-2020-5-21 |
| Popis: | Objective — to analyze the effects of the proposed therapy regimen with the use of alpha‑lipoic acid on the dynamics of the adipokines’ levels: vaspin, TNF‑a, parameters of carbohydrate and lipid metabolism and the thickness of the intima‑media complex of the common carotid artery in patients with type 2 diabetes mellitus and chronic pancreatitis.Materials and methods. The investigation involved 60 patients (38 women and 22 men, aged 53 to 61 years, the mean age 56.7 years) with type 2 diabetes mellitus combined with chronic pancreatitis. The parameters of lipid and carbohydrate metabolism, the functional state of the pancreas, levels of c‑reactive protein and adipocytokines — vaspin and tumor necrosis factor‑a, have been evaluated. The condition of the wall of the common carotid artery was assessed by the ultrasound method. All parameters were assessed twice, before and after completion of the therapy (after 3 months), which included hypoglycemic and hypolipidemic therapy and an alpha‑lipoic acid. All drugs were used at an individually adjusted dosage, except for alpha‑lipoic acid, which was administered at a dose of 600 mg per day for 3 months.Results. Against the therapy background, the positive dynamics of the main parameters of carbohydrate and lipid metabolism and the main laboratory indices of pancreas execratory dysfunction has been established. In patients administered alpha‑lipoic acid, the significant increase in the vaspin levels and decrease in TNF‑a levels have been revealed, as well the improvement of parameters of functional pancreas state. In patients with and without atherosclerotic plague who were taken alpha‑lipoic acid, a tendency was established towards a decrease in the thickness of the IMC CA (1.17 ± 0.09 mm vs 1.11 ± 0.08 mm) and (1.26 ± 0, 08 vs 1.22 ± 0.05 mm), respectively.Conclusions. The effects of the proposed treatment scheme with the use of alpha‑lipoic acid have been established in terms of activation of the compensatory mechanisms of the reduction in the levels of insulin resistance, TNF‑a, activity of inflammatory process and improvement of sensibilization to the endogenous insulin resulting from the increased vaspin levels. Цель — проанализировать влияние предложенной схемы терапии с использованием a‑липоевой кислоты на динамику уровня адипокинов (васпина, фактора некроза опухоли a (ФНО‑a)), параметров углеводного и липидного обмена и толщину комплекса интима — медиа (ТКИМ) общей сонной артерии у пациентов с сахарным диабетом (СД) 2 типа и хроническим панкреатитом.Материалы и методы. В исследование было включено 60 пациентов (38 женщин и 22 мучины в возрасте от 53 до 61 года, в среднем — 56,7 года) с СД 2 типа в сочетании с хроническим панкреатитом. Проведена оценка показателей липидного и углеводного обмена, функционального состояния поджелудочной железы, содержания С‑реактивного белка и адипоцитокинов (васпина и ФНО‑a). Состояние стенки общей сонной артерии изучали ультразвуковым методом по ТКИМ. Все параметры оценивали до и после завершения лечения (через 3 мес), которое предусматривало сахароснижающую и гиполипидемическую терапию с индивидуально подобранной дозой и прием a‑липоевой кислоты в дозе 600 мг/сут.Результаты. На фоне проводимой терапии отмечена положительная динамика основных лабораторных показателей внешнесекреторной дисфункции поджелудочной железы, углеводного и липидного обмена. Установлено статистически значимое повышение содержания васпина и снижение уровня ФНО‑a у пациентов, принимавших a‑липоевую кислоту, а также улучшение показателей функционального состояния поджелудочной железы. У пациентов без атеросклеротической бляшки и с атеросклеротической бляшкой, которые принимали a‑липоевую кислоту, отмечена тенденция к уменьшению ТКИМ общей сонной артерии (с (1,17 ± 0,09) до (1,11 ± 0,08) мм и с (1,26 ± 0,08) до (1,22 ± 0,05) мм соответственно).Выводы. Выявлено влияние предложенной схемы терапии с использованием a‑липоевой кислоты вследствие активации компенсаторных механизмов снижения уровня инсулинорезистентности, ФНО‑a, активности воспалительного процесса и улучшения сенсибилизации к эндогенному инсулину из‑за увеличения содержания васпина. Мета — проаналізувати вплив запропонованої схеми терапії з використанням aліпоєвої кислоти на динаміку рівня адипокінів (васпіну, фактора некрозу пухлини a (ФНПa)), параметрів вуглеводного і ліпідного обміну та товщину комплексу інтима — медіа (ТКІМ) загальної сонної артерії у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу та хронічним панкреатитом.Матеріали та методи. В дослідження було залучено 60 пацієнтів (38 жінок та 22 чоловіки, віком від 53 до 61 року, у середньому — 56,7 року) із ЦД 2 типу в поєднанні з хронічним панкреатитом. Проведено оцінку показників ліпідного та вуглеводного обміну, функціонального стану підшлункової залози, вмісту С‑реактивного білка та адипоцитокінів (васпіну та ФНП‑a). Стан стінки загальної сонної артерії вивчали ультразвуковим методом за ТКІМ. Всі параметри оцінювали до та після завершення лікування (через 3 міс), яке передбачало цукрознижувальну і гіполіпідемічну терапію з індивідуально підібраною дозою та прийом a‑ліпоєвої кислоти у дозі 600 мг/добу.Результати. На тлі проведеної терапії відзначено позитивну динаміку основних лабораторних показників зовнішньосекреторної дисфункції підшлункової залози, вуглеводного і ліпідного обміну. Встановлено статистично значуще збільшення вмісту васпіну та зниження рівня ФНП‑a у пацієнтів, які приймали a‑ліпоєву кислоту, а також поліпшення показників функціонального стану підшлункової залози. У пацієнтів без атеросклеротичної бляшки та зі атеросклеротичною бляшкою, які приймали a‑ліпоєву кислоту, відзначено тенденцію до зменшення ТКІМ загальної сонної артерії (з (1,17 ± 0,09) до (1,11 ± 0,08) мм і з (1,26 ± 0,08) до (1,22 ± 0,05) мм відповідно).Висновки. Виявлено вплив запропонованої схеми терапії із залученням a‑ліпоєвої кислоти внаслідок активації компенсаторних механізмів на зниження рівня інсулінорезистентності, ФНП‑a, активності запального процесу та поліпшення сенсибілізації до ендогенного інсуліну через збільшення вмісту васпіну. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|