Proprioceptive Neuromuscular Facilitation Methods after Surgical Treatment of Hemorrhagic Stroke During a Post-Hospital Period
Autor: | Daria Stepanenko |
---|---|
Rok vydání: | 2020 |
Předmět: |
Occupational therapy
medicine.medical_specialty Rehabilitation Proprioception business.industry medicine.medical_treatment Ischemic strokes medicine.disease 03 medical and health sciences 0302 clinical medicine Physical medicine and rehabilitation Functional independence Muscle strength Medicine 030212 general & internal medicine Spasticity medicine.symptom business Stroke 030217 neurology & neurosurgery |
Zdroj: | Physical education, sport and health culture in modern society; No 4(52) (2020); 44-50 Физическое воспитание, спорт и культура здоровья в современном обществе; No 4(52) (2020); 44-50 Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві; No 4(52) (2020); 44-50 |
ISSN: | 2220-7481 2410-2156 |
Popis: | Topicality. Currently, the number of patients with severe neurological disorders is growing catastrophically rapidly all over the world, and in particular in Ukraine. The most common of which are сerebrovascular accidents (brain attacks), such as hemorrhagic and ischemic strokes. Most researchers have focused on the patients` rehabilitation after the ischemic stroke. That has led to study and update the recovery program for individuals after hemorrhagic stroke. The WHO estimates that a significant number of stroke patients have been identified as disabled and need a lifelong care. Therefore, the introduction of the proprioceptive neuromuscular facilitation (PNF) methods into the physical therapy program for patients after surgical treatment of hemorrhagic stroke during the post-hospital period is urgent. Research purpose is to analyze the use of the PNF method in physical therapy of patients after surgical hemorrhagic stroke treatment during the post-hospital period. Research methods are analysis of literature sources with further processing of research data on the effectiveness of the PNF method in the program of patients recovery after surgical hemorrhagic stroke treatment during the post-hospital period by assessing functional independence and muscle strength. Results of the research. An insufficient number of used means of recovery and a tendency to occupational therapy within the physical therapy programs of patients after surgical hemorrhagic stroke treatment during the post-hospital period has been revealed. Therefore, the PNF method has been developed and introduced into the FT program of patients after hemorrhagic stroke treatment during the post-hospital period. Conclusions. The proposed method improved the connection between muscles and innervating nerves, which reduced spasticity, improved muscle strength and increased functional independence of patients after hemorrhagic stroke during the post-hospital period of physical therapy. Актуальность. Сейчас во всем мире и, в частности, в Украине катастрофически быстро увеличивается количество больных тяжелыми неврологические нарушения, наиболее распространенными из которых являются сосудистые катастрофы головного мозга, такие как геморрагический и ишемический инсульт. Большинство ученых сосредоточились на восстановлении больных после ишемического инсульта, что способствовало возникновению необходимости исследования и обновления программы по восстановлению лиц после геморрагического инсульта. По подсчетам ВОЗ, обнаружилось, что значительное количество больных с инсультом, остаются инвалидами и нуждаются в помощи всю жизнь. Поэтому актуальным сейчас выступает внедрение метода проприоцептивной нейромышечной фасилитации (ПНФ) к программе физической терапии больных после оперативного лечения геморрагического инсульта в послелечебном периоде. Цель статьи – проанализировать использование метода ПНФ в физической терапии больных после оперативного лечения геморрагического инсульта в послелечебном периоде. Методы исследования – анализ литературных источников с последующей обработкой данных исследований эффектив- ности внедрения метода ПНФ в программу восстановления больных после оперативного лечения геморрагичес- кого инсульта в послелечебном периоде при помощи оценки функциональной независимости и мышечной силы. Результаты работы. По программам физической терапии больных после оперативного лечения геморраги- ческого инсульта в послелечебном периоде обнаружилось недостаточное количество используемых средств восстановления и склонность к эрготерапии, которая не может восстановить человека к независимости в жизни. Поэтому нами разработан и введен в программу ФТ больных после оперативного лечения ГИ в послелечебном периоде метод ПНФ. Выводы. Предложенный метод улучшил связь между мышцами и инервующими нервами, что позволило снизить спастичность, улучшить силу мышц и повысить показатель функциональной независи- мости пациентов после геморрагического инсульта в послелечебном периоде физической терапии. Актуальність. Наразі в усьому світі та, зокрема, в Україні катастрофічно швидко зростає кількість хворих на тяжкі неврологічні порушення, найпоширенішими з яких судинні катастрофи головного мозку, такі як гемора- гічний та ішемічний інсульти. Більшість науковців зосередилися на відновленні хворих після ішемічного інсульту, що посприяло виникненню необхідності дослідження й оновлення програми відновлення осіб після геморагічного інсульту . За підрахунками ВООЗ, виявлено значну кількість хворих на інсульт, котрі залишаються інвалідами та потребують допомоги протягом усього життя. Тож актуальним наразі виступає впровадження методу пропріоцептивної нейром’язевої фасилітації (ПНФ) до програми фізичної терапії хворих після оперативного лікування геморагічного інсульту в післялікарняному періоді. Мета статті – проаналізувати використання методу ПНФ у фізичній терапії хворих після оперативного лікування геморагічного інсульту в післялікарняний період. Методи дослідження – аналіз літературних джерел із подальшою обробкою даних досліджень ефектив- ності впровадження методу ПНФ до програми відновлення хворих після оперативного лікування геморагічного інсульту в післялікарняний період за допомогою оцінки функціональної незалежності й м’язової сили. Резуль- тати роботи. За програмами фізичної терапії хворих після оперативного лікування геморагічного інсульту в післялікарняний період виявлено недостатню кількість використовуваних засобів відновлення та схильність до ерготерапії, яка не може відновити людину до незалежності в житті. Тож нами опрацьовано та впроваджено в програму ФТ хворих після оперативного лікування ГІ в післялікарняний період метод ПНФ. Висновки. Запропонований метод уможливив покращення зв'язок між м’язами та інервуючими нервами, що дало змогу знизити спастичність, покращити силу м’язів та підвищити показник функціональної незалежності пацієнтів після геморагічного інсульту на післялікарняному періоді фізичної терапії. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |