Частота виявлення алергічних реакцій на харчові продукти у дітей з атопічним дерматитом та патологією травного тракту

Autor: Inna M Nesina, T.O. Kryuchko, L.M. Bubyr, O.Ya. Tkachenko
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: CHILD`S HEALTH; Том 14, № 4 (2019); 199-204
Здоровье ребенка-Zdorovʹe rebenka; Том 14, № 4 (2019); 199-204
Здоров'я дитини-Zdorovʹe rebenka; Том 14, № 4 (2019); 199-204
Zdorovʹe Rebenka, Vol 14, Iss 4, Pp 199-204 (2019)
ISSN: 2224-0551
2307-1168
Popis: Background. In recent years, there has been a worldwide tendency to steady increase in the incidence of adverse reactions caused by food. Therefore, at the present stage, the investigation of the prevalence of the main causative factors of the development of food hypersensitivity is still a challenging task for researchers. The purpose was to study the range of food products, which are the most likely allergy-causing for children of the Poltava region, who had a history of unwanted allergic reactions to food. Materials and methods. The study involved 242 children aged from 6 to 15 years, who had a history about adverse reactions caused by food. The basic group included 128 patients with inflammatory diseases of the upper gastrointestinal tract; the comparison group involved 114 children with atopic dermatitis. The detection of the frequency of allergic reactions to food was investigated by using a questionnaire, allergic anamnesis and findings obtained by skin prick tests with food, epidermal, household and pollen allergens. Results. The study has demonstrated that the factors significantly increasing risks of skin and gastrointestinal allergies in the examined children are as following: maternal hereditary burden of allergic diseases; non-compliance in pregnancy, when mothers of examined children neglected to stick to the hypoallergenic diet; early mixed and bottle feeding and improper introducing of solid food. The findings obtained by questionnaire and skin allergic tests demonstrated a higher level of food sensitization in the children of the basic group. It has been also found out that the development of adverse reactions, regardless of skin or gastrointestinal manifestations, is the most often observed when taking cow’s milk, eggs and fish. Conclusions. Thus, the conducted studies have contributed in finding out main risk factors for the development of food hypersensitivity in children and in identifying the most etiologically significant food products that can provoke the development of allergic and gastroenterological diseases.
Актуальність. Протягом останніх років у світі відзначається тенденція до неухильного зростання частоти побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. Тому на сучасному етапі вивчення поширеності основних причинних факторів формування харчової гіперчутливості залишається актуальним завданням для дослідників. Мета: дослідити спектр найбільш причинно-значимих продуктів харчування у дітей Полтавського регіону, які мали в анамнезі небажані алергічні реакції на їжу. Матеріали та методи. В дослідженні взяли участь 242 дитини віком від 6 до 15 років, які в анамнезі мали відомості про наявність побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. До основної групи було включено 128 пацієнтів із запальними захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, а групу порівняння становили 114 дітей з атопічним дерматитом. Виявлення частоти алергічних реакцій на вживання харчових продуктів проводилося на підставі анкетування, даних алергологічного анамнезу та на підставі шкірних прик-тестів із харчовими, епідермальними, побутовими та пилковими алергенами. Результати. Доведено, що значимо підвищували ризик розвитку шкірної та гастроінтестинальної алергії в обстежених дітей спадкова обтяженість щодо алергічних захворювань по лінії матері; недотримання матерями обстежених дітей гіпоалергенного харчування під час вагітності; раннє змішане й штучне вигодовування та порушення введення прикорму. За даними анкетування та шкірних алергологічних проб, більш високий рівень харчової сенсибілізації був виявлений у дітей основної групи. Встановлено, що розвиток небажаних реакцій, незалежно від шкірних або гастроінтестинальних проявів, найчастіше спостерігався на фоні вживання коров’ячого молока, яєць та риби. Висновки. Отже, проведені дослідження дозволили встановити пріоритетні фактори ризику формування харчової гіперчутливості у дітей та виявити найбільш етіологічно значимі продукти харчування, що можуть провокувати розвиток алергічних та гастроентерологічних захворювань.
Актуальность. В последние годы в мире отмечается тенденция к неуклонному росту частоты побочных реакций при употреблении продуктов питания. Поэтому на современном этапе изучение распространенности основных причинных факторов формирования пищевой гиперчувствительности остается актуальной задачей для исследователей. Цель: исследовать спектр наиболее причинно-значимых продуктов питания у детей Полтавского региона, которые имели в анамнезе нежелательные аллергические реакции на пищу. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 242 ребенка в возрасте от 6 до 15 лет, у которых в анамнезе были сведения о наличии побочных реакций при употреблении продуктов питания. В основную группу включены 128 пациентов с воспалительными заболеваниями верхних отделов желудочно-кишечного тракта, а группу сравнения составили 114 детей с атопическим дерматитом. Выявление частоты аллергических реакций на употребление пищевых продуктов проводилось на основании анкетирования, данных аллергологического анамнеза и кожных прик-тестов с пищевыми, эпидермальными, бытовыми и пыльцевыми аллергенами. Результаты. Доказано, что значимо повышали риск развития кожной и гастроинтестинальной аллергии у обследованных детей наследственная отягощенность по аллергическим заболеваниям по линии матери; несоблюдение матерями обследованных детей гипоаллергенного питания во время беременности; раннее смешанное и искусственное вскармливание и нарушение введения прикорма. По данным анкетирования и кожных аллергологических проб, более высокий уровень пищевой сенсибилизации обнаружен у детей основной группы. Установлено, что развитие нежелательных реакций, независимо от кожных или гастроинтестинальных проявлений, чаще всего наблюдалось на фоне употребления коровьего молока, яиц и рыбы. Выводы. Проведенные исследования позволили установить приоритетные факторы риска формирования пищевой гиперчувствительности у детей и выявить наиболее этиологически значимые продукты питания, которые могут провоцировать развитие аллергических и гастроэнтерологических заболеваний.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: