Dexmedetomidine in anaesthesia for laparoscopic surgery for acute cholecystitis

Autor: O.A. Halushko, V.V. Donets, T V Savchuk, V.I. Mamchich, M O Chayka
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Medicina bolu; Том 6 № 1 (2021): Pain Medicine; 37-42
Pain medicine; Vol. 6 No. 1 (2021): Pain Medicine; 37-42
Медицина болю, Vol 6, Iss 1 (2021)
ISSN: 2519-2752
2414-3812
DOI: 10.31636/pmjua.v6i1.5
Popis: Background. In laparoscopic cholecystectomy (LCE), general anesthesia has its own characteristics due to the creation of pneumoperitoneum, changes in body position and adsorption of insufflated gas, which causes the occurrence of perioperative complications and requires improvement of anesthesiology programs. Objective: to determine the efficacy and safety of combined low opioid anesthesia based on dexmedetomidine in complex anesthesia in patients undergoing laparoscopic surgery for acute cholecystitis. Materials and methods. In total, the study included 163 patients undergoing LCE under general anesthesia. All patients were divided into 3 groups according to the anesthetic care scheme. In Group 1 (n=56), low-opioid anesthesia (dexmedetomidine, lidocaine, fentanyl 1–2 μg/kg/h) and artificial ventilation were performed; Group 2 (n=52): propofol with fentanyl (4–6 μg/kg/h) and artificial ventilation. In Group 3 (n=55): anesthesia with sevoflurane in combination with fentanyl and artificial ventilation. Results. Hyperdynamic reactions were observed in Group 2 and Group 3 at the beginning of the operation: heart rates and BP values after induction, with intubation in the 3rd, 5th and 7th minute of pneumoperitoneum, were slightly higher in Group 2 and 3 than in Group 1. However, moderate bradycardia was observed in Group 1 more often – in 5 patients (8.92%) than in patients in Group 2 and Group 3 – 2 cases (3.84%) and 2 cases (3.64%), respectively. The total number of injected analgesics during LCE was: in Group 1 – 141.52±23.64 μg, in Group 2 – 426.92±39.41 μg, in Group 3 – 354.75±28.63 μg (p
Обоснование. При лапароскопической холецистэктомии (ЛХЭ) общее обезболивание имеет свои особенности, обусловленные созданием пневмоперитонеума, изменением положения тела и адсорбцией инсуфлированного газа, что приводит к возникновению периоперационных осложнений и требует усовершенствования программ анестезиологического обеспечения. Цель работы: определить эффективность и безопасность комбинированной малоопиоидной анестезии на основе дексмедетомидина в комплексе анестезиологического обеспечения у больных, которым проводятся лапароскопические оперативные вмешательства по поводу острого холецистита. Материалы и методы. Всего в исследование вошло 163 больных, которым проведена операция ЛХЭ в условиях общей анестезии. Все больные были разделены на 3 группы в зависимости от вида анестезиологического обеспечения. В 1-й группе (n=56) проводилась малоопиоидная анестезия (дексмедетомидин, лидокаин, фентанил 1–2 мкг/кг/ч) с искусственной вентиляцией легких (ИВЛ). Вторая группа (n = 52): прoпoфoл с фентанилом (4–6 мкг/кг/ч) и ИВЛ. В 3-й группе (n = 55): наркоз ceвoфлурaнoм с фентанилом и ИВЛ. Результаты. В группах 2 и 3 вначале операции наблюдались гипердинамические реакции: показатели ЧСС и АД после индукции, при интубации на 3-й, 5-й и 7-й минутах пневмоперитонеума были несколько выше в группе 2 и 3, чем в группе 1. Однако в группе 1 чаще наблюдалась умеренная брадикардия – у 5 больных (8,92%), чем у больных группы 2 и группы 3 – соответственно 2 случая (3,84%) и 2 случая (3,64%). Общее количество введенных наркотических аналгетиков во время операции ЛХЭ составляло: в группе 1 – 141,52±23,64 мкг, в группе 2 – 426,92±39,41 мкг, в группе 3 – 354,75±28,63 мкг (р < 0,01). Только один пациент из группы 1 требовал введения ондансетрона для лечения ПОТР против 5 и 4 из групп 2 и 3 соответственно (р
Обґрунтування. При лапароскопічній холецистектомії (ЛХЕ) загальне знеболення має свої особливості, зумовлені створенням пневмоперитонеуму, зміною положення тіла та адсорбцією інсуфльованого газу, що зумовлює виникнення періопераційних ускладнень і потребує удосконалення програм анестезіологічного забезпечення. Мета роботи: визначити ефективність і безпечність комбінованої малоопіоїдної анестезії на основі дексмедетомідину в комплексі анестезіологічного забезпечення у хворих, яким проводяться лапароскопічні оперативні втручання з приводу гострого холециститу. Матеріали і методи. Загалом у дослідження увійшло 163 хворих, яким проведено операцію ЛХЕ в умовах загальної анестезії. Усі хворі були розподілені на 3 групи відпoвіднo дo схеми анестезіологічного зaбeзпeчeння. У 1-й групі (n=56) проводилась малоопіоїдна анестезія (дексмедетомідин, лідокаїн, фентаніл 1–2 мкг/кг/ год) зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ); 2-а група (n=52): прoпoфoл з фентанілом (4–6 мкг/кг/год) та ШВЛ. У 3-й групі (n=55): наркоз ceвoфлурaнoм у комбінації з фентанілом та ШВЛ. Результати. В групах 2 і 3 на початку операції спостерігалися гіпердинамічні реакції: показники ЧСС і значення СерАТ після індукції, при інтубації на 3-й, 5-й та 7-й хвилинах пневмоперитонеуму були дещо вищими в групі 2 і 3, ніж у групі 1. Проте в групі 1 частіше спостерігалася помірна брадикардія – у 5 хворих (8,92%), ніж у хворих групи 2 і групи 3 – відповідно 2 випадки (3,84%) і 2 випадки (3,64%). Загальна кількість введених наркотичних аналгетиків під час операції ЛХЕ становила: в групі 1 – 141,52±23,64 мкг, в групі 2 – 426,92±39,41 мкг, в групі 3 – 354,75±28,63 мкг (р
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: