Феномен музичного модернізму в європейській культурі ХХ століття: передумови, закономірності, етапи

Autor: Olena Korchova
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського; № 129 (2020); 92-108
Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine; № 129 (2020); 92-108
ISSN: 2522-4204
2522-4190
DOI: 10.31318/2522-4190.2020.129.219721
Popis: Окреслено розбіжності в розумінні поняття музичного модернізму в західній науковогуманітарній практиці і в українському музикознавстві, охарактеризовано їх історично-політичні причини й естетичну сутність. Наведено аргументи щодо послідовного впровадження поняття музичного модернізму в суміжних наукових сферах — літературознавстві й теорії образотворчого мистецтва. Окремо розкрито смисловий зв’язок модерністського і постмодерністського культурних етапів у європейській історії ХХ — початку ХХІ століть. Наголошено на необхідності актуалізувати поняття модернізму як універсальний інструмент дослідження засад цілісності європейської музичної культури ХХ століття і частково як прогностичний засіб щодо музичних подій найближчого майбутнього. Здійснено стислий огляд розробки вітчизняної теорії музичного модернізму. На основі положень українських дослідниць Н. ГерасимовоїПерсидської, Л. Кияновської, Л. Неболюбової, С. Павлишин, В. Реді, М. Ржевської запропоновано авторську дефініцію музичного модернізму з акцентом на перехідній природі цього епохального мистецького феномена і на його належності до культури посткласичного типу. Визначено хронологічні межі півстолітньої доби музичного модернізму (кінець 1880 — кінець 1930-х років). Окреслено кілька культурно-історичних передумов формування художньої системи музичного модернізму на засадах полістильового мистецького устрою, а також зважаючи на результати перегляду класичного естетичного ідеалу. Обґрунтовано цілісність музичної мови доби модернізму і виняткову роль у ній різноманітних стильових елементів. Сформульовано закономірності музичного модернізму як системного культурного явища першої половини ХХ століття. Здійснено внутрішню періодизацію музичного модернізму з урахуванням паралельних щодо часу розгортання еволюційних процесів (відповідний механізм автор визначає як «хронологічну стрету»). Завдяки аналізу стильових проявів, спільних для кожного періоду, виділено й охарактеризовано наскрізні стильові комплекси.
The relevance of the study and scientific novelty of the research are determined by its main objective and consist in revealing the phenomenon of musical modernism by discovering its specific characteristics in terms of definition, temporal attribution and internal periodization, as well as in the introduction of appropriate conceptual and terminological discourse.Methodology of the research: historical method reveals the general content and artistic specificity of the selected segment of European musical history; culturological method focuses research on the category of type of culture, which allows to raise it to a much higher level of musical-historical generalization; systemic method embodies the most effective approach to the analysis of disparate, but extremely rich cultural facts, as well as introduces a relevant view of the musical history of the twentieth century; phenomenological method provides the study of certain conceptual contours and promotes the semantic differentiation involved in the analysis of multilevel cultural and artistic phenomena.Conclusions. The main results and conclusions of the study of musical modernism proposed in the article allow us to consider this phenomenon as an epoch-making period in European culture of the first half of the last century; to reveal its transitional essence in the movement of European art from the classical to the postclassical type of culture; to affirm the fundamental role of intra-stylistic processes of development of modernist musical culture as multiple, decentralized and pluralistic in nature; to introduce the concept of “stylistic complex”, which marks the early, central and late stages of the evolution of musical modernism; to outline the circle of cardinal changes in the field of academic musical vocabulary of the first half of the 20 th century and to define cross-cutting lines of further cultural development.Significance of the research. The scientific novelty of the article is due to the presentation in general terms of the author's concept of musical modernism, consistent with the well-established approaches of Western musicology, but independent in a number of specific positions.
Актуальность статьи определяется главной целью исследования и состоит в том, что феномен музыкального модернизма приобретает конкретные характеристики применительно к его дефиниции, временной атрибуции и внутренней периодизации, а также в научном внедрении соответствующего понятийно-терминологического дискурса.Методы исследования: исторический — раскрывает общее содержание и художественную специфику избранного отрезка европейской музыкальной истории; культурологический — фокусирует исследование на категории типа культуры, что позволяет поднять его на более высокий уровень музыкально-исторического обобщения; системный — воплощает собой наиболее результативный подход к анализу разрозненного, но весьма насыщенного культурного фактажа, а также утверждает актуальный взгляд на музыкальную историю ХХ века; феноменологический — придаёт исследованию определённые понятийные контуры и способствует смысловой дифференциации использованных в процессе анализа разноуровневых культурно-художественных явлений.Главные результаты и выводы предложенного в статье исследования музыкального модернизма позволяют рассмотреть данный феномен как эпохальный период в европейской культуре первой половины прошлого столетия; раскрыть его переходную сущность в движении европейского искусства от классического к постклассическому типу культуры; утвердить фундаментальную роль внутренне-стилевых процессов построения модернистской музыкальной культуры как множественной, децентрализованной и плюралистичной по своей природе; ввести понятие «стилевой комплекс», которым маркируются ранний, центральный и поздний этапы эволюции музыкального модернизма; очертить круг кардинальных изменений в сфере академической музыкальной лексики первой половины ХХ века и определить сквозные линии дальнейшего культурного развития.Научная новизна статьи обусловлена презентацией в общих чертах авторской концепции музыкального модернизма, согласованной с устоявшимися подходами западной музыкологии, но самостоятельной по ряду конкретных позиций.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: