Popis: |
Для економіки Азербайджану притаманним є постійна значна залежність від нафтової індустрії. Так, саме доходи від видобутку та продажу нафти й нафтопродуктів забезпечували економічне зростання та фінансування всіх споживчих потреб. Однак, перехід від нафтового буму до поступового спаду нафтової промисловості обумовив досить серйозні економічні шоки та визначив необхідність значних структурних трансформацій в національній економіці. Мета статті полягає в дослідженні потенціалу інноваційного розвитку економіки Азербайджану у пост нафтовий період та визначення пріоритетів антиінфляційної політики держави. Для перевірки гіпотези про необхідність зміни пріоритетів економічного регулювання та антиінфляційної політики було проведено динамічний та структурний аналіз основних показників розвитку економіки Азербайджану (виробництво, зайнятість, експорт, інфляція, платіжний баланс, державні витрати тощо) у період нафтового буму та постнафтовий період. Було ідентифіковано структурні трансформації в економіці Азербайджану, що відбувались протягом останніх 20 років, що дозволило висунути гіпотезу щодо впливу світового попиту на нафту на основні параметри національного господарства країни. За допомогою регресійного аналізу за методом Ньюї Веста (для даних часового ряду) виявлено специфіку взаємозв’язків ключових індикаторів розвитку нафтової промисловості (обсяги видобутку та реалізації нафти, ціни на нафту), інфляції (споживчі ціни, обмінний курс), виробництва (структура та додана вартість промисловості, інвестиції тощо), інноваційного розвитку (витрати на дослідження та розробки, виробництво та зовнішня торгівля високотехнологічними товарами та послугами) та соціального сектору (державні витрати, зайнятість, освіта) на двох часових проміжках: нафтового буму (2005–2014 рр.) та постнафтовому періоді (після 2014 р.). У ході дослідження доведено, що перехід від нафтового буму до постнафтового періоду пов'язаний зі зміною характеру причинно-наслідкових залежностей між показниками розвитку нафтової промисловості та рядом індикаторів економічного, інноваційного та соціального розвитку Азербайджану. На основі виявлених змін у специфіці причинно-наслідкових зв’язків обґрунтовано напрямки зміни пріоритетів державного регулювання економіки в контексті подолання інфляційних процесів та забезпечення переходу до інноваційнокерованої економіки. Azerbaijan's economy is traditionally characterized by a high dependence on the oil industry. Thus, the revenues from producing and selling oil and oil products provided economic growth and financing for most consumer needs. However, the transition from the oil boom to the gradual decline of the oil industry has caused quite serious economic shocks and identified the need for significant structural transformations in the national economy. The article aims to study the potential of innovative development of Azerbaijan's economy in the post-oil period and to determine the priorities of the state's anti-inflationary policy. To test the hypothesis of the need to change the directions of economic regulation and anti-inflationary policy, a dynamic and structural analysis of key indicators of Azerbaijan's economic development (production, employment, exports, inflation, the balance of payments, government spending, etc.) during the oil boom and post-oil period was conducted. The structural transformations in the economy of Azerbaijan that have taken place over the past 20 years have been identified, which made it possible to put forward a hypothesis about the impact of world oil demand on the main parameters of the country's national economy. Regression analysis by the Newey West method (time-series data) revealed the specifics of the relationship between key indicators of oil industry development (oil production and sales, oil prices), inflation (consumer prices, exchange rate), production (structure and value-added of industry, investment, etc.), innovative development (expenditure on research and development, production and foreign trade of high-tech goods and services) and the social sector (government spending, employment, education) in two time periods: the oil boom (2005–2014) and the post-oil period (after 2014). It was proved that the transition from the oil boom to the post-oil period is associated with a change like cause-and-effect relationships between indicators of the development of the oil industry and several indicators of economic, innovative, and social development of Azerbaijan. Based on the identified changes in the specifics of causation, the directions of changing the priorities of state regulation of the economy in the context of overcoming inflation and ensuring the transition to an innovation-driven economy are substantiated. |