| Popis: |
Анотація. У статті проаналізовано соціально-антропологічні витоки вищої освіти в історико-педагогічному ключі. Актуалізовано багатоаспектність досліджуваного феномена у контексті діяльнісно-поведінкового, аксіологічного та гносеологічного аспектів. Структуризовано історіографічні та наукознавчі витоки досліджуваної проблематики, охарактеризовано поліфункціональність вищої освіти на сучасному етапі розвитку суспільства. Предметом дослідження виступив феномен вищої освіти у розрізі соціально-антропологічних перетворень. Метою статті є аналіз соціально-антропологічної наповненості вищої освіти. Інструментарієм дослідження послугував хронологічно-змістовний, поетапно-проблемний, історико-педагогічний та порівняльний методи. У дослідницьких рамках системного і міждисциплінарного підходу розвивається ідейність про те, що соціальний інститут вищої освіти формує глибинний соціально-антропологічний потенціал, а тому дослідження механізму його дії набуває поведінкових обрисів, паралельно центруючись на діяльнісному базисі. Використання такого широкого методологічного спектру на теоретичному рівні підтвердило, що примноження культурного потенціалу суспільства найповніше віддзеркалене у соціокультурному конструюванні соціального середовища, яке розглядається у тривимірному розрізі – суспільство, культура і взаємовідносини між соціальними групами. Підсумовано, що привабливий соціальний образ вищої освіти у міжцивілізаційних вимірах продукувався завдяки певній епістемологічній ідентичності, яка є продуктом багатостолітнього історичного розвитку суспільства та відтворює мікроклімат внутрішніх територій, що у сумарному результаті є визначальним у розрізі реалізації творчого потенціалу особистості. На дослідницькому рівні підкреслено, що завдяки зміцненню просвітницьких взаємозв'язків між різними соціальними групами, практично примножувалася варіативність педагогічної практики, підвищувалася ефективність функціонування у часопросторі титульного феномена. Автор акцентує увагу на детермінантності нових педагогічних напрацювань, які впливають на підвищення результативності функціонування вищої освіти в цілому. У статті проілюстровано наукознавчі точки дотику вищої освіти та соціальної антропології, соціально-антропологічні витоки вищої освіти та компонентну структуру середовища функціонування вищої освіти. У матеріалах дослідження, також, представлено аналіз соціальних інститутів – основоположних ланок становлення соціальної ідентичності у контексті розвитку вищої освіти в цілому. У рамках інституційного аспекту в якості основних способів формування соціальної ідентичності розглянуто різні інструменти і стратегії соціального розвитку. Особливу увагу автор приділяє інноваційно-педагогічній високоідейності, що є перспективним проектом найбільш ефективного формування освітньої парадигми та конструювання ступеневості знань відповідно до наявного освітнього рівня. Узагальнено міжцивілізаційні аспекти розвитку вищої освіти, які сприяли уніфікації знань природночо-математичної та гуманістичної наповненості. Виходячи з теоретичних передумов аналізу предмету дослідження, автором виокремлено ряд інституційних та культурних змін, що віддзеркалилися у розвитку вищої освіти та були результатом внутрішньо-соціальних і особистісних перетворень. Підсумовано, що на ґрунті різних цивілізаційних перетворень діють дуже схожі соціальні механізми функціонування вищої освіти, що визначають участь особистості у діяльнісних починань різного рівня складності в межах дії певних соціальних інститутів, що актуалізує питання соціальної мобільності і тим самим дозволяє нівелювати проблему соціальної нерівності. Abstract. The article analyzes the socio-anthropological origins of higher education in the historical and pedagogical approaches. The multidimensionality of the investigated phenomenon in the context of activity, behavior, value and information aspects has been updated. Inter-civilization advantages of higher education, which contributed to the unification of knowledge of natural and mathematical and humanistic content, have been consolidated. The subject of the study is higher education in the context of socio-anthropological transformations. The purpose of the article is to reveal the socio-anthropological content of higher education. The author investigates the historic and scientific research origins of the study, describes the multifunctional nature of higher education at the present stage of society development. The research tools for the study were chronological and content, incremental, historical, pedagogical and comparative methods. In the framework of the systematic and the interdisciplinary approaches, the author develops the idea that the institutional nature of higher education forms resource potential of social and anthropological components. Therefore, the awareness of the mechanism of activity of social institutions, being centered on the activity, is gaining the behavioral features. The use of such a broad methodological spectrum allows emphasize that the augmentation of the cultural potential of the society is reflected in the socio-cultural environment. The construction of the environment is observed as a three-dimensional model, which includes the society, the culture and the relationships. The attractive image of higher education is based on its epistemological identity, which is a product of cultural development during many centuries and replicates the microclimate of internal territories, which is important in terms of the realization of creative potential of the subjects of knowledge. On a research level, it is emphasized that such course of events development becomes possible due to strengthening the relationships between a personality and a society, by enlarging the variety of activity performance of higher education. Based on theoretical preconditions, the author points out that the main institutional and cultural changes, which were reflected in the development of higher education, were the result of internal social and personal transformations. The attention is drawn to the characteristics of the systems of education and employment, state policy and socio-cultural aspects of development of states. The author focuses on the determinacy of new pedagogical developments that affect the effectiveness of the functioning of higher education in general (cross-section factor). The article illustrates the scientific points of contact of higher education and social anthropology; socio-anthropological sources of higher education, component structure of the higher education functioning environment. The study also presented the analysis of the social institutions – the fundamental parts of the formation of social identity (institutional cross-section) in the context of the development of higher education in general. Within the institutional aspect, various tools and strategies for social development are considered as the main ways of social identity forming. Special attention is paid to the innovative pedagogic idealism, which is a prospective project for the formation of the most effective educational paradigm and for design ofknowledge levels in accordance with the existing educational stage. It has been summarized that, being based on different civilization transformations, there are very similar social mechanisms for the functioning of higher education, which affect participation of the personality in activities of different levels within the social institutions; it updates the social mobility issue and allows neutralizing the problem of social inequalities. |
