Causes of unsatisfactory surgery results of gunshot extremity arterial injuries

Autor: M. V. Shchepetov
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2019
Předmět:
medicine.medical_specialty
business.industry
medicine.medical_treatment
Soft tissue
gunshot wounds
injuries of the main arteries
revascularization of the limb
autovenous prosthetics
alloprosthetic
limb amputation
fasciotomy
related injuries
огнестрельные ранения
повреждение магистральных артерий
реваскуляризация конечности
аутовенозное протезирование
аллопротезирование
ампутация конечности
фасциотомия
сопутствующие повреждения
Revascularization
вогнепальні поранення
пошкодження магістральних артерій
реваскуляризація кінцівки
автовенозне протезування
алопротезування
ампутація кінцівки
фасціотомія
супутні пошкодження
Surgery
medicine.anatomical_structure
Amputation
Concomitant
Cohort
medicine
Upper limb
business
Vein
Artery
Zdroj: Хірургія України; № 3 (2019); 38—45
Surgery of Ukraine; № 3 (2019); 38—45
Хирургия Украины; № 3 (2019); 38—45
ISSN: 1818-5398
2521-697X
Popis: The aim — to identify the characteristics of injured persons’ group with limb preservation failure, as well as the factors that led to the limb loss, despite the revascularization attempts, that allows the prognosis and outcome improvement in the injure treatment.Materials and methods. The data on 100 patients who were injured during an anti‑terrorist operation (Joint Forces Operation) in eastern Ukraine between 2014 and May 2019, underwent revascularization for main artery injuries on the extremities, were analysed. Among them were 28 patients with upper limb injuries and 72 patients with lower limb injuries. The amputation was performed in 5 (17.9 %) cases in the group of patients with upper limb injuries, in 12 (17.7 %) patients with lower extremities injuries in the next days or weeks. A cohort of patients with successful revascularization and one with limb loss were analysed. The analysis took into account such wounds’ features as the injury nature, the major soft tissues loss, the evacuation term, the term before specialized care, the accompanying damage to other anatomical structures in the wound area, the presence of combined trauma, the surgery type and condition severity on the moment of evacuation.Results and discussion. The number of prophylactic fasciotomies was lower in the amputee group compared to the group with preserved limbs (35 and 48 %, respectively). The total number of autovenous graft operations in both groups was 51. In 14 (27 %) cases, the amputation was further performed. After prostetic graft (n = 24), 3 (13 %) limb amputations were performed.Conclusions. The most significant factors that led to the unsatisfactory result of revascularization were a major soft tissues loss in the in the wound area, delayed evacuation to a specialized hospital, a severe general condition, concomitant damage to other anatomical structures in the wound area. The most unfavourable prognosis for a reconstructive intervention is a combination of the artery, vein, main nerves, and tubular bone damage («lost limb syndrome»). The choice of a synthetic alloprosthetic for revascularization in gunshot wounds does not increase the risk of further amputation.
Цель работы — установить характерные особенности группы раненых, у которых не удалось сохранить конечность, а также факторы, приведшие к потери конечности, несмотря на попытку реваскуляризации, что позволит спрогнозировать и улучшить результат лечения раненых.Материалы и методы. Проанализированы данные о 100 пациентах, получивших ранение во время проведения антитеррористической операции (операции Объединенных сил) на Востоке Украины в период с 2014 г. по май 2019 г., со свежими повреждениями магистральных артерий конечностей, которым была проведена реваскуляризация. Среди них было 28 пациентов с ранением верхних конечностей и 72 — с ранением нижних конечностей. В группе прооперированных с ранениями верхних конечностей в 5 (17,9 %) случаях в ближайшие дни или недели была проведена ампутация, в группе пациентов с ранениями нижних конечностей — в 12 (17,7 %). Проанализировали группу пациентов с успешной реваскуляризацией и группу больных, у которых не удалось сохранить конечность. При анализе учитывали такие особенности ранений, как характер повреждения, наличие обширного дефекта мягких тканей, срок эвакуации, срок до оказания специализированной помощи, сопутствующие повреждения других анатомических структур в области ранения, наличие сочетанной травмы, вид оперативного вмешательства и степень тяжести общего состояния на момент эвакуации.Результаты и обсуждение. Количество профилактических фасциотомий было меньше в группе пациентов с ампутациями по сравнению с группой лиц с сохраненными конечностями (35 и 48 % соответственно). Общее количество операций аутовенозного протезирования в обеих группах — 51. В 14 (27 %) случаях в последующем проведена ампутация. После 24 операций аллопротезирования выполнены 3 (13 %) ампутации конечностей.Выводы. Наиболее значимыми факторами, которые привели к неудовлетворительному результату реваскуляризации, были обширный дефект мягких тканей в зоне ранения, задержка с эвакуацией на специализированный этап, тяжелое общее состояние, сопутствующие повреждения других анатомических структур в зоне ранения. Наиболее неблагоприятна для прогноза реконструктивного вмешательства комбинация повреждения артерии, вены, магистральных нервов и трубчатой кости («синдром потерянной конечности»). Выбор синтетического аллопротеза для реваскуляризации при огнестрельных ране­ниях не повышает риска последующей ампутации.
Мета роботи — встановити характерні особливості групи поранених, у яких не вдалося зберегти кінцівку, а також чинники, котрі призвели до втрати кінцівки, незважаючи на спробу реваскуляризації, що дасть змогу спрогнозувати і поліпшити результат лікування поранених.Матеріали і методи. Проаналізовано дані щодо 100 пацієнтів, які отримали поранення під час проведення антитерористичної операції (операції Об’єднаних сил) на Сході України в період з 2014 року до травня 2019 р., зі свіжими ушкодженнями магістральних артерій кінцівок, котрим було проведено реваскуляризацію. Серед них було 28 пацієнтів з пораненням верхніх кінцівок і 72 — з пораненням нижніх кінцівок. У групі прооперованих з пораненнями верхніх кінцівок у 5 (17,9 %) випадках у найближчі дні або тижні проведено ампутацію, в групі пацієнтів з пораненнями нижніх кінцівок — в 12 (17,7 %). Проаналізували групу пацієнтів з успішною реваскуляризацією і групу хворих, в яких не вдалося зберегти кінцівку. При аналізі враховували такі особливості поранень, як характер пошкодження, наявність великого дефекту м’яких тканин, термін евакуації, термін до надання спеціалізованої допомоги, супутні пошкодження інших анатомічних структур у ділянці поранення, наявність поєднаної травми, вид оперативного втручання і ступінь тяжкості загального стану на момент евакуації.Результати та обговорення. Кількість профілактичних фасціотомій була меншою в групі пацієнтів з ампутацією порівняно з групою осіб зі збереженими кінцівками (35 і 48 % відповідно). Загальна кількість операцій автовенозного протезування в обох групах — 51. У 14 (27 %) випадках у подальшому проведено ампутацію. Після 24 операцій алопротезування виконано 3 (13 %) ампутації кінцівок.Висновки. Найбільш значущими чинниками, які призвели до незадовільного результату реваскуляризації, були великий дефект м’яких тканин у зоні поранення, затримка з евакуацією на спеціалізований етап, тяжкий загальний стан, супутні пошкодження інших анатомічних структур у зоні поранення. Найнесприятливішою для прогнозу реконструктивного втручання є комбінація пошкодження артерії, вени, магістральних нервів і трубчастої кістки («синдром втраченої кінцівки»). Вибір синтетичного алопротезу для реваскуляризації при вогнепальних пораненнях не підвищує ризику подальшої ампутації.
Databáze: OpenAIRE