he Short-Term and Long-Term Results of Surgical Treatment for Diabetic Foot Syndrome and Evaluation of the Quality of Life of Patients (Literature Review)
Autor: | T.T. Kamalov, F.M. Turakhanova |
---|---|
Rok vydání: | 2021 |
Předmět: |
medicine.medical_specialty
business.industry Incidence (epidemiology) 05 social sciences сахарный диабет качество жизни синдром диабетической стопы вопросники 030209 endocrinology & metabolism 050109 social psychology Disease Diabetic angiopathy Vascular surgery medicine.disease Diabetic foot цукровий діабет якість життя синдром діабетичної стопи опитувальники diabetes mellitus quality of life diabetic foot syndrome questionnaires 03 medical and health sciences Regimen 0302 clinical medicine Quality of life Diabetes mellitus medicine Physical therapy 0501 psychology and cognitive sciences Intensive care medicine business |
Zdroj: | INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY; № 1.73 (2016); 39-46 Международный эндокринологический журнал-Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal; № 1.73 (2016); 39-46 Міжнародний ендокринологічний журнал-Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal; № 1.73 (2016); 39-46 |
ISSN: | 2307-1427 2224-0721 |
DOI: | 10.22141/2224-0721.1.73.2016.71059 |
Popis: | Currently, in many chronic diseases, the study of quality of life (QoL) is of increasing importance. Diabetes mellitus (DM) due to the complex regimen of control and treatment, as well as numerous somatic manifestations (acute and chronic complications) has a significant impact on QoL. QoL, in turn, has a significant impact on the prognosis of the disease. This review deals with the short-term and long-term results of surgical treatment for diabetic foot syndrome, the definition of QoL and related concepts, highlights the major approaches to the study of QoL in DM, presents a list of the most commonly used tools for QoL assessment. Analysis of publications showed that there is still the lack of systematic study of this problem, the possibilities of the current development of technics and information technology to solve it were not realized. Thus, in spite of the further development of vascular surgery, many issues related to the diagnosis and methods for the treatment of patients with ulcerative necrotic lesions in the lower extremities remain unresolved. The quality of diagnostic and therapeutic measures is still dependent on the profile of the medical institution, the presence in it of vascular surgery unit, subjective attitude of doctors to the different methods of treatment, their knowledge and experience in this field. The creation of an algorithm determining the sequence of actions of doctors at patient’s admittance to the hospital enables to address these issues most effectively and to improve the quality of diagnosis, treatment and further life of patients. Analysis of the literature showed that for more accurate assessment of the short-term and long-term results of reconstructive vascular surgery in patients with diabetic angiopathy, it is necessary to use the definition of QoL and its parameters, which in future will enable to choose the best method of surgical treatment in each case, as well as to identify the impact of surgery or other treatments on the patient’s psyche.According to some authors, the existing classifications of diabetic foot syndrome incompletely reflect the clinical picture of complications and, consequently, in most cases, they do not determine the modality of treatment in patients. There are different views on operational and surgical techniques. The ways to reduce postoperative complications, the incidence of which in many hospitals is more than 30 %, were described incompletely and not always justified. В настоящее время при многих хронических заболеваниях все большее значение придается исследованию качества жизни (КЖ). Сахарный диабет (СД) в силу сложного режима контроля и лечения, а также многочисленных соматических проявлений (острых и хронических осложнений) оказывает выраженное воздействие на КЖ. КЖ, в свою очередь, оказывает значительное влияние на прогноз заболевания. В данном обзоре рассмотрены ближайшие и отдаленные результаты хирургического лечения синдрома диабетической стопы, определения КЖ и сходных понятий, освещены основные подходы к исследованию КЖ при СД, приведен перечень наиболее часто использующихся инструментов для оценки КЖ. Анализ публикаций показал, что до сих пор недостаточно проводилась системная проработка данной проблемы, не реализованы возможности современного уровня развития техники и информационных технологий для ее решения. Таким образом, несмотря на дальнейшее развитие сосудистой хирургии, многие вопросы, связанные с диагностикой и методами лечения больных с язвенно-некротическими поражениями нижних конечностей, остаются нерешенными. Качество диагностических и лечебных мероприятий по-прежнему зависит от профиля лечебного учреждения, наличия в нем отделения хирургии сосудов, субъективного отношения врачей к тем или иным методам лечения, их знаний и опыта в этой области. Наиболее эффективно решить данные проблемы и повысить качество диагностики, лечения и последующей жизни пациентов позволяет создание алгоритма, определяющего последовательность действий врачей при поступлении в стационар такого больного. Анализ литературы показал, что для более точной оценки ближайших и отдаленных результатов реконструктивных сосудистых операций у больных с диабетической ангиопатией необходимо использовать определение показателя КЖ и его параметров, что в дальнейшем позволяет выбрать наилучший способ оперативного лечения в каждом конкретном случае, а также выявить влияние хирургической операции или других видов лечения на психику пациента. По мнению некоторых авторов, имеющиеся классификации синдрома диабетической стопы неполно отражают клиническую картину осложнений, а следовательно, в большинстве случаев не определяют тактику лечения больных. Существуют различные мнения в отношении оперативно-хирургических приемов. Недостаточно полно и не всегда обоснованно описаны способы снижения послеоперационных осложнений, частота которых во многих клиниках превышает 30 %. На сьогодні при багатьох хронічних захворюваннях усе більше значення надається дослідженню якості життя (ЯЖ). Цукровий діабет (ЦД) через складний режим контролю і лікування, а також численні соматичні прояви (гострі й хронічні ускладнення) чинить виражену дію на ЯЖ. ЯЖ, у свою чергу, значно впливає на прогноз захворювання. В огляді літератури розглянуті найближчі і віддалені результати хірургічного лікування синдрому діабетичної стопи, визначення ЯЖ і схожих понять, висвітлені основні підходи до дослідження ЯЖ при ЦД, наведений перелік інструментів, що найчастіше використовуються для оцінки ЯЖ. Аналіз публікацій показав, що досі недостатньо проводилося системне опрацювання цієї проблеми, не реалізовані можливості сучасного рівня розвитку техніки та інформаційних технологій для її вирішення. Таким чином, незважаючи на подальший розвиток судинної хірургії, багато питань, пов’язаних із діагностикою і методами лікування хворих із виразково-некротичними ураженнями нижніх кінцівок, залишаються невирішеними. Якість діагностичних і лікувальних заходів залежить від профілю лікувальної установи, наявності відділення судинної хірургії. Найефективніше вирішити ці проблеми і підвищити якість діагностики, лікування і подальшого життя пацієнтів дозволяє створення алгоритму, що визначає послідовність дій лікарів при надходженні в стаціонар такого хворого. Аналіз літератури показав, що з метою точнішої оцінки найближчих і віддалених результатів реконструктивних судинних операцій у хворих із діабетичною ангіопатією необхідно використати визначення показника ЯЖ та його параметрів, що надалі дозволяє вибрати найкращий спосіб оперативного лікування у кожному конкретному випадку, а також виявити вплив хірургічної операції або інших видів лікування на психіку пацієнта. На думку деяких авторів, наявні класифікації СДС неповно відбивають клінічну картину ускладнень, а отже, у більшості випадків не визначають тактику лікування хворих. Існують різні думки відносно оперативно-хірургічних прийомів. Недостатньо повно і не завжди обґрунтовано описані способи зниження післяопераційних ускладнень, частота яких у багатьох клініках перевищує 30 %. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |