| Popis: |
Постановка проблеми. Комунікативний аспект є одним з сутнісних боків кримінально-правового нормування, але зазвичай оминається у спеціальних (кримінально правових) розвідках. При цьому, підходи до характеристики комунікативних властивостей предметів досліджень у нечисленних вітчизняних кримінально правових дослідженнях відрізняються від підходів, що демонструються західними вченими. Метою статті є характеристика одного з аспектів явища кримінально-правового нормування, а саме комунікативного, як того з сутнісних, що зазвичай оминається у спеціальних дослідженнях. Особливостями методики дослідження є визнання обов'язковими критеріями – "фальсифікованості", "перевіряльності", "продуктивності", "логічності". Основним методом дослідження виступив формально-догматичний метод, у рамках якого використовуються дедуктивні, індуктивні та традуктивні судження. Формально-догматичний метод застосовувався для з'ясування змісту теоретичних конструктів шляхом їх аналізу, порівняння та встановлення відповідності правилам віднесення до понять і термінів, а також їх використання у такому значенні. Крім того, були застосовані інтернет-пошук, мислений експеримент, елементи системного методу. До результатів дослідження входять: підсумок огляду історії вчення про комунікацію та констатація вироблення у його рамках і універсального уявлення про комунікацію (комунікація як категорія) і диверсифікованих пояснень (за галузями пізнання та практичної діяльності). Як універсальне поняття (категорія) комунікацію представляють як явище (механізм), що робить можливим розподіл праці, перетворення активностей у діяльності, виокремлення управління, утворення складного суспільства, оформлення держави та права. І хоча будь-яка діяльність обумовлена комунікацією, а відповідно й має комунікативний аспект, деякі з них є суто комунікативними, тобто різновидами комунікації. До числа таких належить і "управління людиною людини" в обох своїх формах – безпосередній, тобто у керуванні, та опосередкованій, тобто у регулюванні. Висновки. Пропонується в якості характеристики комунікативного аспекта кримінально-правового регулювання пояснення, що воно виступає "ядром" сучасного кримінально-правового регулювання, останнє ж належить до типу "command and control", та водночас, кримінально-правове регулювання є формою "управління людиною людини", яке є комунікативною діяльністю по суті. Problem statement. The production of criminal norms is an integral part of criminal regulation – this is one of the fundamental principles of Ukrainian Criminal Law theory. However, Ukrainian scholars do not give enough attention to the production of criminal norms as a communicative process. The purpose of this article is to characterize the communicative aspect of the production of criminal norms, which is often overlooked in existing studies. The mandatory criteria of "falsifiability," "verifiability," "productivity," and "logic" are recognized as peripheral in the research methodology. The main research method used was the formal dogmatic method, which involves deductive, inductive, and traductive reasoning to clarify theoretical constructs by analyzing, comparing, and establishing compliance with the rules of attribution to concepts and terms. In addition, the system method was applied in an experiment with Internet search thoughts. The results of the study include a summary of the history of the study of communication and the development of both a universal view of communication (communication as a category) and diversified explanations (by fields of knowledge and practical activity) within this framework. Communication is presented as a phenomenon (a mechanism) that enables the division of labor, the separation of management, the formation of a complex society, and the formation of the state and law. Although any activity is influenced by communication and has a communicative aspect, some activities are purely communicative, such as "management" in both its direct form, i.e., in management, and indirect form, i.e., in regulation. Conclusions. The article concludes that the communicative aspect of the production of criminal norms is the "core" of modern criminal law regulation in Ukraine, which belongs to the "command and control" type, and at the same time, criminal law regulation is a form of "management," which is essentially a communicative activity. |
