Особливості активації процесів ліпідної пероксидації в умовах краніоскелетної травми в щурів різного віку

Autor: Yu. I. Sushko, A. A. Hudyma
Rok vydání: 2018
Zdroj: Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука.
ISSN: 2414-4533
1681-2778
DOI: 10.11603/2414-4533.2018.2.9213
Popis: Мета роботи: з’ясувати вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ у печінці в динаміці краніоскелетної травми в щурів різних вікових груп.Матеріали і методи. В експериментах на нелінійних білих щурах-самцях трьох вікових груп (статевонезрілі віком 100–120 днів, статевозрілі тварини віком 6–8 міс. і старі тварини віком 19–23 міс.) в умовах тіопетало-натрієвого наркозу моделювали краніоскелетну травму шляхом дозованого удару по черепу, еквівалентного для тварин різних вікових груп за тяжкістю ураження, який спричиняв закриту черепно-мозкову травму середнього ступеня тяжкості. Крім цього, дозованим ударом моделювали закритий перелом лівої стегнової кістки. Тварин, які вижили, в умовах тіопентало-натрієвого знеболення (80 мг·кг-1 маси тіла внутрішньоочеревинно) через 1, 3, 7, 14, 21 і 28 діб після нанесення травми виводили з експерименту методом тотального кровопускання з серця. У тканині печінки оцінювали активність процесів ліпідної пероксидації за вмістом ТБК-активних продуктів ПОЛ.Результати досліджень та їх обговорення. Моделювання краніоскелетної травми супроводжується активацією процесів ліпідної пероксидації в печінці в особин різного віку, яка тривала в часі і не досягає рівня контролю впродовж 28 діб. У статевонезрілих особин внаслідок краніоскелетної травми до 3 доби вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ у печінці наростає повільніше, ніж в особин інших вікових груп, проте через 7 діб настає виснаження механізмів антиоксидантного захисту й ступінь приросту показника стає найбільшим. У подальшому, завдяки вмиканню механізмів довгострокової адаптації, показник знижується більш інтенсивно і стає вірогідно нижчим, ніж в інших вікових груп. Динаміка вмісту ТБК-активних продуктів ПОЛ у печінці у статевозрілих і старих щурів протягом перших 14 діб посттравматичного періоду є подібною зі стрімким зростанням показника протягом однієї доби експерименту і досягненням ним максимуму через 7 діб, який практично не змінювався до 14 доби. В подальшому показник знижується, проте у статевозрілих тварин більш інтенсивно, ніж у старих. Отримані результати слід враховувати при розробці експериментальних методів корекції травматичної хвороби із врахуванням віку.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: