ВАРІАТИВНІСТЬ ЯК ВИПАДКОВА ОСОБЛИВІСТЬ ДИПЛОМАТИЧНОГО ДИСКУРСУ: ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВАРІАНТІВ, ВАРІАНТІВ І ПРОЦЕСУ ВАРІАТИВНОСТІ
| Autor: | Olga Ponomarenko |
|---|---|
| Rok vydání: | 2020 |
| Předmět: |
050101 languages & linguistics
Interpretation (philosophy) Field (Bourdieu) 05 social sciences Epistemology 03 medical and health sciences 0302 clinical medicine Philology Variation (linguistics) Phenomenon Media Technology 0501 psychology and cognitive sciences 030212 general & internal medicine Sociology Impossibility Set (psychology) Invariant (computer science) |
| Zdroj: | Astraea. 1:53-87 |
| ISSN: | 2708-3098 |
| Popis: | У статті розглядається явище варіантності (варіативності) як невід’ємно- притаманна та характерна риса дипломатичного дискурсу на будь-якій стадії його еволюційного варіювання, а також у всіх його сучасних проявах (варіантах). Авторка зробила огляд існуючих наукових праць, присвячених мовній варіантності, варіативності, варіабельності, варіюванню, варіації; розробила та запропонувала власне визначення явища, порівнявши його з поняттям інваріанта, адаптованого до потреб дослідження дипломатичного дискурсу. Останнє стосується, зокрема, мовного аналізу досліджуваного дискурсу. Таким чином, під варіантом дипломатичного дискурсу розуміють увесь спектр усіх можливих його проявів, якщо сукупність його ключових ознак, характеристик і компонентів залишається впізнаваною, що, власне, і є його константою чи інваріантом. У статті стверджується, що варіанти з’являються та існують завдяки цілому ряду як лінгвальних, так і позалінгвальних факторів, які живлять процес розповсюдження різних типів дипломатичного дискурсу. Авторське тлумачення варіантності (варіативності), протиставлене визначенню інваріанта дипломатичного дискурсу, відповідно до наданого терміну, в поєднанні з найбільш загальним розумінням явища, яке міститься у довідкових джерелах, а також у наукових працях з філології, дозволило виділити та перерахування критеріїв мовної варіативності (варіантності). Відтак, наведено приклади найчастотніших варіантів (типів, проявів) дипломатичного дискурсу. По суті, досліджуване явище та відповідний процес – варіювання – є потенційно необмеженими та безкінечними. Ця особливість наштовхує авторку на припущення про неможливість виконати узагальнене дослідження та залишатися, при цьому, академічно чесними. Стверджується, що тільки певна вужча сфера дослідження може бути проаналізована глибоко, достеменно та правильно. Водночас така значущість варіантності (варіативності) відкриває нескінченну перспективу для подальшого мовного дослідження та/чи модифікації сучасного канону дипломатичного дискурсу. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|