Surgical treatment of stomach cancer: possibilities of predicting survival rate at the present stage

Autor: I. V. Shilin, A. N. Zgura, D. N. Osadchy, S. I. Kirkilevsky, A. G. Lurin, D. V. Ratsiborsky, A. A. Bilenko, O. V. Lukyanchuk, S.V. Mеrlich, V.Е. Maksimovsky, A. A. Mashukov, V. G. Dubinina
Rok vydání: 2017
Předmět:
Zdroj: UKRAINIAN JOURNAL OF SURGERY. :28-36
ISSN: 1999-1649
1997-2938
Popis: Актуальність. Вивчення виживаності онкологічних хворих є головним завданням клінічного і експериментального онколога. Спираючись на математичний аналіз відразу багатьох факторів, можна прогнозувати очікувану тривалість життя хворого на рак шлунка. Материали та методи. Усього в дослідження, проведене на базі абдомінального онкохірургічного відділення КЗ «Одеський обласний онкологічний диспансер», включений 221 хворий, оперований з приводу раку шлунка в період 2007–2013 років. Хворим було проведено радикальні онкохірургічні операції, після яких пухлинна тканина досліджувалася рутинно гістологічно і на наявність експресії певних молекулярних маркерів, що також були маркерами прогнозу, подібно до ступеня диференціювання, глибини проростання стінки шлунка або кількості уражених метастазами лімфатичних вузлів. Результати. Найгірший прогноз виживання у наявній групі хворих був пов’язаний із так званим потрійним негативним раком шлунка, за аналогією з подібною ж формою раку грудної залози. Цікавою особливістю, виявленою в процесі аналізу комбінацій маркерів, було поєднання VEGFR-p53-Her2+Ki-67–: такі пухлини були високодиференційованими формами, без проростання в сусідні структури, екзофітного характеру росту, без ознак агресивного зростання. Те, що прийнято позначати як локальні форми, перспективні в плані віддаленої виживаності навіть в локо-регіонарній стадії. Знайдена група, де виконання мультиорганної резекції вплинуло на виживаність хворих на рак шлунка в пізні терміни спостереження — після 100 місяців. Головною, критичною особливістю групи VEGFR-p53+Her2-Ki-67+ була відсутність метастазів у регіонарні лімфатичні вузли навіть при наявності пухлини Т4. Вдається відстежити вплив стандартних морфологічних чинників і експресованих на мембранах пухлинних клітин онкобілків на тривалість життя конкретного хворого на рак шлунка. Методи розрахунку виживання можуть бути використані хірургами і хіміотерапевтами для персоніфікації хіміотерапевтичного (Нer2/new, VEGFR) і індивідуалізації хірургічного методу лікування раку шлунка: інвазія в стінку, вік хворого, уражені лімфовузли, розмір пухлини, ступінь злоякісності G і біоагресивності р53. Висновки. З огляду на зростаючу залежність медичної спільноти від доступності медичної інформації на різні теми назріла і перезріла необхідність створення більш чітких градацій залежностей виживаності хворих на рак від різних клініко-морфологічних ситуацій.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: