| Popis: |
У статті представлено аналіз мовностілістичних форм вираження пози-цій оповідача в романі Ф.М. Достоєвського «Принижені і зневажені». У роботі виявлено і стилістично інтерпретовано різні іпостасі суб’єкта оповіді, позиції, які він займає, виконувані ним ролі. Розглянуто мовностилістичні елементи тексту, що знаходяться в тісному зв’язку з тією або іншою позицією оповідача. Встановлено, що важливою особливістю оповідного стилю роману «Принижені і зневажені» є рухливість позицій оповідача, з яких здійсню-ється освітлення художньої дійсності. Позиція безпосереднього спостері-гача, учасника подій, поєднується з позицією стороннього спостерігача, обмеженого в своїх знаннях і можливостях. Оповідь будується так, що вона включає точки зору різних персонажів, оформлені або їх же словами, або вміщені в суб’єктний план оповідача. Розширення сфери бачення і збіль-шення обсягу знань оповідача веде до використання позиції, близької до всевідання. У статті розглядається, як моделюючи художній світ, оповідач у рома-ні час від часу змінює епічний ракурс і епічну дистанцію, зображує події загальним або крупним планом, максимально наближаючись або віддаля-ючись від подій, що викликає використання різноманітних стилістико-мовних прийомів і засобів. Художнє «Я» роману – образ складної мовленнє-вої структури, образ, який постійно переключається з однієї експресивно-стилістичної сфери в іншу. У статті показано, як шляхом використання різних позицій оповідача, різноманітних мовностилістичних засобів і прийомів Ф.М. Достоєвський добивається пластичності, виразності і глибини в відтворенні художнього світу. |
