Модифікована методика резекційного артродезу у хворих з наслідками уражень надп’ятково-гоміл кового суглоба
| Autor: | T. M. Omelchenko, O. A. Buryanov, A. P. Lyabakh |
|---|---|
| Rok vydání: | 2016 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Likarska sprava. :127-131 |
| ISSN: | 2706-8803 1019-5297 |
| Popis: | Проаналізовано результати резекційного артродезу надп’ятково-гомілкового суглоба у 172 пацієнтів з тяжкими наслідками його пошкоджень і захворювань. В основній групі (79 осіб) застосована модифікована методика артродезу, що включала резекцію нижньої третини малогомілкової кістки і медіальної кісточки, резекцію суглобових поверхонь в горизонтальній площині з установкою стопи відносно осі великогомілкової кістки під кутом 90° в сагітальній площині, 0–5° вальгуса, 5° зовнішньої ротації, а також зміщення стопи назад на 10–15 % сагітального розміру блоку таранної кістки. У групі порівняння (93 особи) застосовували традиційну методику з установкою стопи після резекції під кутом 95–100° у сагітальній площині, у решті площин дотримувалися нейтрального положення. Середній термін оцінки результатів становив (2,1 ± 0,4) року. Функціональні результати оцінювали за AOFAS для заднього і середнього відділів стопи, кісткове зрощення в зоні резекції – за даними рентгено- та комп’ютерної томографії. Результати за AOFAS в основній групі в межах терміну спостереження становили для заднього відділу (76,2 ± 1,8) бала, для середнього відділу стопи – (82,3 ± 1,70) бала, що відповідає хорошому результату. У групі порівняння результати за AOFAS були гіршими – відповідно (58,4 ± 1,2) бала і (57,1 ± 1,9) бала, що відповідає задовільному результату. Термін настання зрощення кістки в зоні резекції у пацієнтів основної групи становив у середньому (9,2 ± 0,8) тиж, у групі порівняння – (11,6 ± 1,2) тиж. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|