| Popis: |
This study examines the faunal record in the Desna valley (Ukraine and Russia) during the end of the second part of the Upper Pleniglacial (20 000 – 14 000 BP). We have made the zooarchaeological study of the faunal remains of Eliseevichi 1 - 1935-36. The faunal spectrum is relatively restricted, typical of a cold and dry environment with the presence of Mammuthus primigenius, Rangifer tarandus, Canis lupus, Alopex lagopus rossicus and Ursus arctos. As expected we highlighted an important exploitation of mammoth related to ivory industry. However we also brought to light an intense exploitation of canid resources related to osseous industry and furskin activities. The interpretation of the site as base camp is questionable. We compared the zooarchaeological data obtained from Eliseevichi 1 faunal remains with other Upper Pleniglacial archaeological sites in the Desna valley. Our aim is to better understand the paleoecology of the Desna valley by the analysing of wildlife spectra and the human exploitation of fauna during the Upper Pleniglacial. Furthermore we can highlight the degree of specialization of human groups to exploit species, notably mammoth (meat, bones, ivory) and carnivores (fur, bones). These comparisons were made taking into account the preservation of the sites and the different types of occupations by human groups, to discuss on types of activities and storage of animal resources, in the Desna valley. Дане дослідження вивчає фауністичні свідчення басейну Десни на території як України, так і Росії, впро- довж другої половини верхнього пленігляціалу (20 000 – 14 000 р. тому). Нами було проведено археозоологіч- не дослідження фауністичних решток пам’ятки Єлисеєвичі І за період 1935-36 рр. Фауністичний спектр віднос- но обмежений та типовий для холодного та посушливого клімату з наявними рештками шерстистого мамонта, північного оленя, вовка звичайного, песця та бурого ведмедя. Як і передбачалось, ми висвітлили питання ви- користання мамонта задля отримання мамонтової кістки, а також активну експлуатацію собачих заради здо- буття таких матеріалів як кістка та хутро. Питання інтерпретації стоянки як базового табору все ж ставиться під сумнів. Проаналізувавши розмаїття дикої природи та використання людиною фауни впродовж верхнього пленігляціалу, ми порівняли археозоологічні дані фауністичних решток отриманих зі стоянки Єлисеєвичі І з даними інших стоянок басейну Десни з метою кращого розуміння палеоекологічної ситуації регіону. Крім того, ми можемо висвітлити ступінь спеціалізації людських груп відносно експлуатації видів, особливо мамонтів (м’ясо, кістки, мамонтова кістка) та хижаків (хутро, кістка). Порівняння було здійснене з урахуванням збереже- ності пам’яток та відповідно до роду занять людських груп, задля обговорення видів активності та збереження тваринних ресурсів в басейні Десни. |
