ОСОБЛИВОСТІ ЕЕГ СТУДЕНТОК-БІОЛОГИНЬ З РІЗНОЮ ЕФЕКТИВНІСТЮ НАОЧНО-ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ

Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology. 49:56-65
ISSN: 2708-4094
2708-4086
DOI: 10.32845/agrobio.2022.3.8
Popis: Досягнення високого результату при розумовій діяльності забезпечує наочно-образний тип мислення як складова частина індивідуальних особливостей інтелектуальної діяльності людини. У дослідженні розумової діяльності на наочно-образний тип мислення приймали участь студентки-біологині з різними показниками. За допомогою апаратно-програмного комплексу DX-NT32.V19 здійснювали реєстрацію та первинний аналіз ЕЕГ-активності мозку. У результаті досліджень було встановлено, що при успішному виконанні завдань на наочно-образне мислення загальна кількість функціональних зв’язків зменшується за рахунок зменшення міжпівкульних взаємин, але збільшується внутрішньо-півкуля когерентність. Функціональні зв’язки у всіх діапазонах ЕЕГ вказують на передачу інформації через мозолисте тіло, що створює умови для виконання когнітивних завдань за допомогою швидкого аналізу. Відбувається «територіальне звуження» та посилення взаємодій у лобних, скроневих та тім’яних ділянках. Це дає підстави припустити, що ефективність наочно-образного мислення залежить від високого рівня знань та вмінь, які зберігаються у специфічних ділянках кори (скроневій та тім’яній) й узгодженості роботи лобних областей, які можуть встановлювати зв’язки з «полімодальними» та «супермодальними» елементами скроневої та тім’яної зон. Таким чином за результатами наших досліджень ефективному наочно-образному мисленню відповідають більші значення спектральної потужності у β2-піддіапазоні та менша потужність у α-діапазоні ЕЕГ, патерни когерентності правої півкулі у β1-піддіапазоні ЕЕГ та збільшення просторової складності, та сили когерентних зв’язків в θ-смузі з багаточисельними довгими міжпівкульними взаємодіями, що характерно при виконанні креативних завдань. У випадках підвищення ефективності образного мислення встановлюється значний функціональний зв’язок у δ-смузі в задніх відділах кори та короткі міжпівкульні міжсиметричні синхронізації, що пояснюється гальмівними процесами активної уваги на сторонні стимули, завдяки чому можлива інтеграція окремих елементів при уявному створенні образів. Також ймовірність досягнення високого результату пов’язана з зорово-просторовою стратегію виконання завдання, симультанним способом когнітивного процесу, гальмування рухових програм та зменшенням концентрації на самому завданні.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: