THE USE OF SOCIO-ECONOMIC MECHANISMS AND METHODS OF STATE REGULATORY POLICY TO STIMULATE THE ECONOMY

Autor: M. Durman
Rok vydání: 2021
Zdroj: Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok.
ISSN: 2307-2156
DOI: 10.32702/2307-2156-2021.1.31
Popis: В статті розглядаються питання застосування соціально-економічних механізмів та методів державної регуляторної політики для державного регулювання економіки та стимулювання економічного розвитку. Зазначається, що державне регулювання національної економіки, цілеспрямовано впливаючи на соціально-економічні процеси в суспільстві за допомогою формування державної регуляторної політики, забезпечує досягнення цілей та реалізацію пріоритетних напрямів державної соціально-економічної політики. Це відбувається шляхом застосування механізмів, інструментів та методів соціально-економічного та організаційно-правового характеру. В дослідженні аналізується використання двох методів – методу переконання та примусу і методу стимулювання науки та технологій, оскільки саме вони на сьогоднішній момент є одними із самих актуальних та мало досліджених з точки зору регуляторної політики. Розглянувши ці два методи можна сказати, що кожен з них має свої позитивні та негативні моменти в реалізації державної регуляторної політики дотично до нашої теми. Так, до позитиву методу переконання та примусу слід віднести легкість його запровадження (через законодавчо-нормативну базу) та контролю за виконанням. В той же час, до його негативних моментів можна віднести велику корупційну складову, яка може виникати у випадку, коли йде неадекватне співвідношення переконання та примусу. До позитивних моментів стимулювання розвитку науки та технологій можна віднести залученість широкого кола учасників, великий мультиплікативний ефект розвитку (що включає в себе суміжні галузі), а також підвищення іміджу влади та можливість залучення додаткових інвестицій в країну. До відносно негативних моментів можна віднести необхідність витрачання бюджетних коштів на початковому етапі запровадження цього механізму – в момент старту технологічних парків або початку розробки інноваційних технологій. Також в цьому методі існує можливість корупційного розподілу виділених коштів або ймовірність розвитку технології, яка не принесе прибутку (а це буде вважатися неефективним використанням бюджетних коштів). Проте, незважаючи на негативні ефекти, обидва ці методи можуть бути застосовані для державного регулювання економічних процесів та стимулювання економічного розвитку. Тоді регуляторні впливи стануть доцільними і ефективними, тобто держава буде виступати ключовим чинником у створенні екосистеми, сприятливої для інноваційної розвиткової діяльності.
Databáze: OpenAIRE