| Popis: |
Постановка проблеми. Станом на сьогодні актуальним є з'ясування сутнісних характеристик держави та створення універсальної доктрини, що забезпечить розуміння, керованість і прогнозованість розвитку держави. В світлі цього визначення поняття держави має як теоретичне, так і прикладне значення. За суттю, єдиною для всіх пропонованих історичних, політичних і правових дефініцій є характеристика держави як організації влади. Разом із тим, до сьогодні залишаються невирішеними питання про способи організації цієї влади та створення держави, її сутність та інші. Автор пропонує звернутися до аналізу змісту даного поняття в працях видатних представників філософської та юридичної думки різних часів і народів. Метою даної статті є розкриття особливостей розуміння поняття "держава" у працях Г. Гроція, Т. Гоббса, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо, І. Канта, І.В.Ф Гегеля; виявлення антропологічних підстав держави та її функцій через філософську концепцію людської сутності. На думку автора, це сприятиме більш глибокому та повному сучасному розумінню поняття "держава", "державний лад". Новизна роботи полягає у виконанні порівняльного аналізу особливостей уявлень про державу в працях видатних представників філософської та правової думки Нового часу, виявленні принципових відмінностей. Завдання статті – розкрити сучасне розуміння поняття "держави"; визначити особливості поглядів видатних мислителів XVII–XVIIІ століть; показати шляхи формування елементарних уявлень про державу та її основних принципів, функціонування та спрямованості діяльності. Методи їх рішення. Історичний метод і методи юридичної антропології, філософії права дозволили вирішити поставлені задачі. Результати. Проблема поняття держави в усі часи була відкритою і залишається актуальною донині. Феномен держави у різні епохи інтерпретується по-різному. Це обумовлюється масою різноманітних чинників як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Насамперед, важливу роль відіграють пануючий у науці тип раціональності, відповідний тип праворозуміння. Для мислителів Нового часу властиво розуміння держави як об’єктивної, стійкої, стабільної, закономірної, передбачуваної системи. На думку автора, держава визначається ними із позицій антропоцентризму і є універсальним знеособленим інститутом, існуючим незалежно від волі і бажання окремих індивідів, та базується на виключному праві пануючого суб’єкта займатися створенням системи норм на конкретній території для досягнення найбільш ефективного управління суспільством. Висновки. Держава є одним із видів складноорганізованих, багатоаспектних, багаторівневих соціальних систем та охоплює різні сфери людського буття. Саме тому поняття держави видатними філософами, правниками минулого пов’язане, із масою різноманітних чинників об’єктивного і суб’єктивного характеру: включення суб’єкта в об’єкт пізнання, методологічна недосконалість, культурна ізольованість, соціальне замовлення, політична і економічна кон’юнктура, політична заангажованість, ідеологічна залежність та інше. Problem statement. For today is important to clarify the essential characteristics of the state and create a universal doctrine that will ensure understanding, managing, and predictability of the development of the state. With a view of this definition, the concept of the state has both theoretical and applied significance. In fact, the only one for all the proposed historical, political, and legal definitions is the characteristic of the state as an organization of power. However, today there are still unresolved questions about how to organize this power and create a state, its essence, and others. The author suggests analyzing the content of this concept in the works of prominent representatives of philosophical and legal thought of various times and peoples. The aim of this article is to reveal the peculiarities of understanding the concept of "state" in the works of G. Grotius, T. Hobbes, J. Locke, J.-J. Rousseau, I. Kant, I. V. F Hegel; identification of the anthropological foundations of the state and its functions through the philosophical concept of human essence. According to the author, this will contribute to a deeper and more complete modern understanding of the concept of "state", "state system". The novelty of the work consists of performing a comparative analysis of the features of representations of the state in the works of outstanding representatives of philosophical and legal thought of the New time, identifying fundamental differences. The purpose of the article is to reveal the modern understanding of the concept of "state"; to determine the features of the views of prominent thinkers of the XVII–XVIII centuries; to show the ways of forming elementary ideas about the state and its basic principles, functioning and direction of activity. Methods. For solving the purpose of the article were used the historical method and methods of legal anthropology and philosophy of law. Results. The problem of the concept of the state has always been open and remains relevant to this day. The phenomenon of the state is interpreted differently in different epochs. This is due to a variety of factors, both objective and subjective. First of all, an important role is played by the prevailing type of rationality in science, the corresponding type of legal understanding. Modern thinkers tend to understand the state as an objective, stable, stable, logical, assumed system. According to the author, the state is defined by them from the point of view of anthropocentrism and is a universal, impersonal institution that exists independently of the will and desire of individual individuals, and is based on the exclusive right of the dominant subject to create a system of norms on a specific territory to achieve the most effective management of society. Conclusions. The state is one of the types of complex, multidimensional, multi-level social systems and covers various spheres of human existence. That is why the concept of the state by outstanding philosophers and lawyers of the past is associated with a variety of factors of an objective and subjective nature: the inclusion of the subject in the object of knowledge, methodological imperfection, cultural isolation, social order, political and economic conditions, political bias, ideological dependence, and so on. |
