| Popis: |
Зазначено, що після широкомасштабної конверсії в США стали активно здійснювати передачу технологій, яка, на думку американських експертів, полягає в тому, що частина застосовуваних знань переноситься з військового виробництва на випуск комерційної продукції. Однак не всі оборонні технології можливо впровадити на цивільних підприємствах. Досвід показує, що в кращому випадку одна з трьох ретельно відібраних і впроваджених військових технологій виявляється успішною в цивільному застосуванні. Визначено, що другий стратегічний шлях реструктуризації - диверсифікація. Великі оборонні компанії, як правило, спеціалізуються в декількох областях техніки і мають у своєму розпорядженні різними видами активів, які можуть представляти цінність при роботі в альтернативних областях діяльності. Слід зауважити, що конверсія в США проводилася насамперед, шляхом диверсифікації і випуску цивільної продукції без скорочення персоналу, що дозволяло зберігати невисокий рівень безробіття. Як показав досвід США, ринкова диверсифікація демонструє більш успішні результати в порівнянні зі стратегією злиття, так як диверсифікованих компанії приділяють більше уваги використанню своїх технологій, вкладають значно більшу частку ресурсів в НДДКР. При цьому підвищеної уваги приділяється інвестиційної механізм даної діяльності. Обґрунтованість комерційної спроможності інвестиційних пропозицій в світовій практиці досягається проведенням попередніх маркетингових досліджень, в ході яких визначаються ті вихідні посилання, які беруться за основу інвестиційних розрахунків. Особливе значення в умовах скорочення військових замовлень мають малі і середні фірми. Тридцять таких підприємств приєдналися до фінансованої урядом програмою з розробки конверсійних планів та визначення нових продуктів і ринків. Саме з цього, на думку американських експертів, починається «передача технологій». Було проведено навчання працівників за оцінкою витрат на виробництво; в подальшому вони навчали інших працівників і контролювали їх досягнення. Результатом став детальний аналіз слабких і сильних сторін процесу виробництва з рекомендаціями щодо його поліпшення, які стали основою конверсійних планів. Багато фірм визначили області діяльності, які вимагали технологічного вдосконалення за сприяння консультантів. Дев'ять фірм вибрали спеціальні проекти, такі як вдосконалення виробничих ліній під нові комерційні продукти або розробка стратегічних маркетингових планів. Інші почали працювати над поліпшенням якості управління, і це означало, що вони позбулися недоліків у виробничому процесі; ряд компаній приступили до перепідготовки працівників або вирішували інші спеціальні завдання. |
