| Popis: |
Вступ. Пандемія нового коронавірусного захворювання, яке дістало назву COVID-19, стала новим викликом для усіх країн світу, що потребував адекватного протиепідемічного захисту населення і територій для зменшення медичних, економічних, політичних та інших втрат внаслідок стрімкого поширення збудника SARS-Cov-2. Системи готовності та реагування на біологічні загрози суттєво різняться на національних рівнях, що суттєво вплинуло на можливості своєчасного виявлення епідемічних ускладнень і мінімізації різнопланових втрат. Метою роботи було співставлення епідеміологічно важливі маркерів розвитку пандемії, оцінювання різнопланових тактики реагування на пандемію в динаміці її розвитку у різних регіонах ВООЗ. Методи. Використано аналітичний прийом комплексного епідеміологічного методу для оцінювання тенденцій пандемії; динаміка і тенденції визначали за даними ВООЗ, euroCDC, CDC (Atlanta, USA), МОЗ України та інших інтернет-ресурсів. Результати. Швидкому поширенню нового коронавірусу SARS-Cov-2 сприяли процеси глобалізації, відтермінування визнання ВООЗ цього захворювання міжнародною подією, що має міжнародне значення; недотримання обмежень на туристичні та інші види переміщень населення і товарів з / до уражених регіонів. Рання індикація нового патогенного біологічного агента сприяла суттєвому прогресу у вивченні епідеміологічних, клінічних особливостей COVID-19, визначенні тактики лікування і протиепідемічних заходів. Висновок. Розвиток пандемії COVID-19 визначався спроможністю національних систем реагування на біологічні загрози, обраною тактикою протиепідемічного захисту відповідно до спроможності держав і етапності виникнення нештатних ситуацій в динаміці пандемії у часових і просторових характеристиках. |
