| Popis: |
Одним із завдань держави в здійсненні аграрної політики має бути забезпечення збалансованості інтересів суб’єктів господарювання, а саме агрохолдингів, та державних пріоритетів, щодо продовольчої безпеки країни та розвитку сільських територій з одночасним залученням реального інвестора до аграрного сектора. Водночас ефективність регуляторного впливу держави на процеси розвитку агрохолдингів безпосередньо залежить від механізмів його реалізації. У статті розглянуто заходами на рівні держави, які необхідно реалізовувати при побудові моделі державного регулювання діяльності агрохолдингів з метою наближення принципів функціонування великого холдингового агробізнесу до принципів стратегії розвитку сільських територій. Метою дослідження є обґрунтування та поглиблення теоретико-методичних засад й розробка практичних рекомендацій щодо формування репродуктивного механізму державного регулювання діяльності агрохолдингів в Україні. Методи дослідження: монографічний, розрахунково-конструктивний, економіко-статистичний, кореляційно-регресійний аналіз, SWOT-аналіз ін. Запропонована модель створення інституту трьохсторонього співробітництва «Держава – Наука – Бізнес», яка об'єднає в собі методичне забезпечення державного рівня, ресурсне забезпечення агробізнесу та наукове забезпечення галузі освіти. В запропонованій моделі державний вплив має забезпечуватися шляхом застосування: адміністративних, організаційних, економічних методів. Сформовано алгоритм впливу фінансово-економічних показників діяльності агрохолдингу на соціальну відповідальність бізнесу перед сільськими територіями, на яких вони функціонують. Крім того розробили методику впровадження соціально-комерційної моделі співпраці бізнесу та сільських території, за результатами якої вдосконaлено податковий iнструментaрiй мехaнiзму репродуктивного держaвного регулювання. Розроблено механізм державного регулювання діяьності агрохолдингів, який носитиме репродуктивний характер за умови, що буже сформовано бaгaторiвневу модель державного регуляторного впливу, яка визнaчaється як єднiсть пiдсистем: iнвестицiйно-фiнaнсового розвитку агрохолдингів; науково-іноваційного функціонування агрохолдингів; соціальної aдaптaцiї бізнесу на сільських територіях. |
