| Popis: |
У статті з’ясовано співвідношення конституції та основного закону. У літературі постійно точаться дискусіїз приводу того, коли саме у світі з’явилися перші конституції. Так само постає питання: хто із самого початку звернувся до поняття конституції в доктринальному розумінні, описуючи відповідне вже існуюче поняття або ж пропонуючи запровадити конституцію як певну ідеальну модель на практиці? Паралельно не вщухають спори щодоспіввідношення конституції та основного закону, сучасного змісту конституції як державно-правового явища.Зроблено висновок про те, що вчення про конституцію формувалося поступово, еволюційно. Конституціюпочали сприймати як державний устрій або форму правління, не одразу ототожнюючи її з окремим писаним формальним джерелом з відповідною назвою. Паралельно розвивалося вчення про основні закони, під якими розумілися саме норми і правила, хоч їхня форма могла бути різною. З’ясовано, що до появи конституцій у формальномузначенні особливо важливо підкреслити її ґенезу – вона виросла із матеріального значення, будучи доповненою на певному історичному етапі значенням формальним. Термін «конституція» поступово витіснив термін«основний закон», хоч і в деяких країнах дотепер залишився у вжитку через різні історичні причини як синонімконституції. Досить велику традицію вживання терміна «основний закон» мають німецькомовні країни. Сьогодніу Федеративній Республіці Німеччина конституція названа саме «Основний Закон». Відповідна мотивація щодоназви була зумовлена, за задумом авторів, тимчасовим характером дії ухваленого після Другої світової війниу 1949 році акта (який зберіг свою чинність дотепер). Чинна нині Конституція Угорщини 2011 року носить такожназву «Основний Закон». Іспаномовні держави мають свій аналог «основного закону», що вживається як синонімконституції – «Carta Fundamental». |
