| Popis: |
Мета роботи. Тема, обрана для дослідження, проектує мистецькі апробації Дмитра Михайловича Гнатюка в контексті театральних тенденцій українського оперного виконавства кінця 50-х років. Методологія дослідження передбачає обов’язкове закріплення проблеми в координатах історичного, мистецтвознавчого та культурологічного дискурсу з використанням аналогічних методів дослідження, що дає можливість розкрити сутнісні основи творчої особистості Д.М.Гнатюка в проекції на мистецькі поступи театральних реалій часу. Наукова новизна. На прикладі діяльності видатного і титулованого актора, прослідковується потужні трансформації в практиці вітчизняного оперного мистецтва. Увагу дослідження сконцентровано на важливих етапах анастазису української оперної традиції на прикладі творчості Р.Вагнера, В.Шебаліна, М.Лисенка. Висновки. Сутність Д.М.Гнатюка сформована реаліями повоєнних десятиліть акумулювала енергетичний досвід українців, сформувала власне відчуття дійсності і вкарбувала естетичні пріоритети у площину суспільних інтересів та поглядів. Феномен особистості кристалізується у його мистецькому універсалізмі, що синтезує, узагальнює і стимулює до розвитку велику кількість жанрових моделей, стильових концепцій та виконавських механізмів.Ключові слова: літературний жанр, національно-виконавські традиції, школа вітчизняного оперного виконавства, міжнаціональна комунікація. |
