| Popis: |
У статті окреслено проблемно-тематичні комплекси, через які в річищі сучасного роману представлено антропоценну проблематику. Визначено термін «антропоцен», експлуатований у річищі англійськомовної гуманітаристики й літературознавчих студій зокрема, а також представлено історію виникнення й функціонування цього поняття в річищі природничих і гуманітарних наук. Досліджено екстралітературні чинники, що вплинули на формування творів, у яких представлено антропоценний погляд персонажів чи оповідачів на світ, цю специфіку розкрито в романі «Міністерство граничного щастя» індійсько-британської авторки Арундаті Рой. Зазначено, що такий погляд визначає незалежний статус природи, утверджує її самобутність, яка не визначається як ресурс для розвитку людства й має цінність суто в аспекті цивілізаційного прогресу. Досліджено, що представлення антропоценних проблем у романах початку ХХІ століття зумовлено значною увагою читачів і суспільства загалом до екологічних проблем, як-от глобальне потепління, зміна клімату, пошуки безпечних джерел енергії. Визначено філософські аспекти роману «Міністерство граничного щастя», проаналізовано транскультурну специфіку твору. Окреслено вплив роману «Сповідь служниці» Марґарет Етвуд на формування антропоценного дискурсу в річищі англійськомовного роману. На матеріалі роману «Міністерство граничного щастя» А. Рой показано, яким способом сучасний роман здатний інтегрувати в себе позалітературні елементи, що визначають його соціальну й епістемологічну значущість. Розвинуто теоретичні підходи Т. Бовсунівської в аспекті дослідження позалітературних елементів у структурі постпостмодерністського роману. Охарактеризовано погляди британських теоретиків літератури на антропоценну проблематику, наголошено на актуальності зазначених проблем для висвітлення в літературознавчих дослідженнях. Антропоценна топіка в літературних творах детермінує перспективний розвиток як компаративістичних студій зокрема, так і сучасної гуманітаристики загалом. Визначено вектори досліджень антропоценної проблематики в літературознавстві, а також форми художньої репрезентації цього явища в сучасному романі А. Рой «Міністерство граничного щастя». |
