| Popis: |
Cтаттю присвячено проблемі коучингу, який на початку ХХІ ст. отримав широке визнання в Україні, зокрема у галузі освіти. Мета статті – з’ясувати ідейні витоки коучингу задля глибшого розуміння його філософії та використання як ефективної технології формування особистості. Зазначено, що в українському науковому та суспільному дискурсі ця проблема представлена доволі фрагментарно. У зарубіжній науці їй присвячено чимало спеціальних студій, що мають міждисциплінарний (стосуються галузей спорту, бізнесу, менеджменту, освіти та ін.) та переважно науково-популярний характер. Автори наголошують, що в науці досі немає ґрунтовного комплексного дослідження проблеми походження та історії становлення і розвитку коучингу, оскільки цю проблему переважно висвітлюють фахівці різних галузей знань зі своїх вузькопрофільних позицій. В українському науково-педагогічному дискурсі коучингу утвердилася доволі спрощена модель і «звужена» схема осмислення проблеми виникнення і становлення коучингу. Дослідники акцентують на постаті «основоположника», «фундатора» сучасного коучингу – каліфорнійського тренера з тенісу, викладача Гарвардського університету В. Тімоті Голві (Голлувей – W. Timothy Gallwey), який у книзі «Внутрішня гра в теніс» («The Inner Game of Tennis», 1974) і ще в кількох бестселерах виклав наріжні його ідеї. За результатами аналізу актуалізованих джерел із цієї проблеми зроблено висновок про те, що найбільш виразний, фундаментальний вплив на розвиток філософії коучингу справили чотири ідейних учення та системні практики минулого й сучасного. Це: Сократівські методи діалогу; гуманістичний напрям психотерапії; праці Д. Гоулмена у сфері емоційного інтелекту; методики знаних спортивних тренерів. Проаналізовані теорії відомих зарубіжних учених у широкій історичній ретроспективі показують, як спортивне тренерство, акумулювавши тисячорічний досвід східної і західної культур із фізичного і духовного вдосконалення людини, трансформувалося в сучасний феномен коучингу. |
