| Popis: |
Актуальність статті обумовлена особливістю застосування методів адміністративно-правового регулювання діяльності Національної поліції в умовах воєнного стану, реалізація яких в цій сфері адміністративної науки й досі належить до найменш розроблених. На підставі реалізації методів адміністративно-правового регулювання, встановлено, що їх можна класифікувати: за критерієм тривалості їх впливу, за способом дії, за формою припису, за змістом, за характером адміністративно-правового впливу. Доведено, що методи адміністративно-правового регулювання поліції в умовах воєнного стану характеризуються здатністю поліції, як суб’єкта сектору безпеки та оборони, адекватно відповідно до законодавства застосовувати заходи державного впливу до осіб, спрямованих на захист життя та здоров’я громадян, територіальної цілісності, національних інтересів суспільства та держави. Важливе місце у статті займає правовий аналіз адміністративних методів переконання та примусу діяльності поліції. Методи адміністративного переконання забезпечуються превентивними заходами впливу до об’єктів впливу, реалізація яких спрямована на роз’яснення законодавства, стимулювання діяльності або недопущення правопорушень. Одна з існуючих класифікацій заходів адміністративного переконання передбачає психологічний та моральний вплив, який застосовується до необмеженого кола осіб, а також вплив, який застосовується до конкретної особи. Метод адміністративного примусу, який використовується в діяльності поліції в умовах надзвичайної ситуації воєнного характеру, має за мету запобігти настання небезпечних наслідків для життя та здоров’я осіб, або припинити їх протиправні дії, а також на підставі існуючого вітчизняного законодавства притягнути до адміністративної відповідальності правопорушників у вигляді накладення заходів стягнення. Зроблено висновок, що зміст методів адміністративно-правового регулювання поліції в умовах воєнного стану полягає у системному та цілеспрямованому впливі на об’єкти впливу із застосуванням превентивних та примусових заходів з метою захисту життя та здоров’я громадян, їх прав та свободи, особистого захисту, забезпечення недоторканості територіальної цілісності, захисту національних цінностей, інтересів суспільства та держави |
