| Popis: |
У статті розглядаються проблеми становлення і розвитку механізмів публічного управління в сфері захисту персональних даних в Україні. Проаналізовано міжнародні стандарти створення та діяльності таких органів, наведено вимоги, які вони встановлюють на національному рівні. У статті розглядаються проблеми становлення і розвитку механізмів публічного управління в сфері захисту персональних даних в Україні. Проведено дослідження проблем діяльності та правового статусу Державної служби із захисту персональних даних, наведено причини, які обґрунтовували її невідповідність чинним міжнародним стандартам та вимогам Європейського Союзу. Наголошено, що передача функцій інституційного механізму у цій сфері до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Секретаріату Уповноваженого дозволила суттєво покращити ситуацію, але і цей формат має цілу низку недоліків. Проаналізовано чинні пропозиції щодо започаткування нових механізмів захисту персональних даних в Україні, зокрема створення Національної комісії з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації. Визначено недоліки законопроєкту, які впливатимуть на незалежність майбутнього органу. Запропоновано, що створення нового органу має відбуватися у форматі Інформаційного комісара, статус та повноваження якого будуть близькими до статусу і повноважень Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Одночасно за Уповноваженим доцільно зберегти функції в сфері захисту персональних даних, однак в рамках його конституційного мандату. Підкреслено, що реформування механізму захисту персональних даних безумовно стане однією із євроінтеграційних вимог в ході переговорів України про вступ Європейський Союз. |
