Individual and group parameters of Rumex alpinus L. (Polygonaceae) as an indicator of the degree of disturbance to the Carpathian highmountain meadow ecosystems
Autor: | Y Y Kobiv |
---|---|
Rok vydání: | 2021 |
Předmět: | |
Zdroj: | Chornomorski Botanical Journal. 17:98-106 |
ISSN: | 2308-9628 1990-553X |
DOI: | 10.32999/ksu1990-553x/2021-17-2-1 |
Popis: | Individual (height of flowering shoot, length of rhizome segments and their number on a growth axis) and group parameters (cover, density of immature individuals, flowering and vegetative shoots) of a clonal tall-herb species Rumex alpinus were studied in the populations undergoing different stages of anthropogenic succession in the Carpathians. The species can form dense Rumiceta alpini ruderal communities on the manured soil near the livestock camps. Rumex alpinus has a long life span and thick long-living rhizomes in which the segments’ size reflects the viability of the individual in previous years. The studied parameters characterize the extent of disturbance in grassland ecosystems on different stages of their anthropogenic or restoration succession. A significant number of immature individuals of seed origin proves the young age of a population and indicates the degrading vector of changes in ecosystems. However, the individuals of seed origin (particularly, immature) are almost or completely missing in the established dense Rumiceta alpini because clonal reproduction prevails there. The highest individual and group parameters of R. alpinus have been registered in the sites that are manured. Cessation of anthropogenic impact results in thinning out of populations and their gradual decline. Annual increments of rhizomes demonstrate a successive increase in the invasive populations and decrease in the regressive ones. R. alpinus is also a component of some native undisturbed communities where it shows moderate viability of individuals and low population density. Thus, high values of individual and group parameters of this species indicate significant disturbance of the area and its low conservation value, while its infrequent occurrence only in some solitary small sites can reflect an absence or low level of devastation of a mountain grassland ecosystem. Keywords: anthropogenic impact, succession, rhizome segments, mountain meadows,Rumicetum alpini Вивчено індивідуальні (висоту генеративного пагона, довжину сегментів кореневища та їхню кількість на осі наростання) і групові параметри (проєктивне покриття,щільність імматурних особин, генеративних і вегетативних пагонів) клонального високотравного виду – Rumex alpinus у популяціях, що перебувають на різних стадіях антропогенної сукцесії в Карпатах. Цей вид здатний утворювати зімкнені рудеральні угруповання – щавельники (Rumiceta alpini) на угноєному ґрунті біля стійбищ худоби. Видові властивий тривалий онтогенез і наявність довговічних масивних кореневищ, у яких розмір сегментів відображає життєвість особини у минулі роки. Досліджені показники характеризують ступінь антропогенних змін у лучних екосистемах Карпат на різних етапах їх дигресивно-демутаційних перетворень. Значна кількість імматурних особин насіннєвого походження свідчить про молодий вік популяції і служить індикатором дигресивного спрямування змін в екосистемі. Натомість, у сформованих щільних щавельниках особини насіннєвого походження (зокрема імматурні) майже або цілком відсутні, оскільки у самовідновленні переважає вегетативне розмноження. Найвищі індивідуальні і групові параметри R. alpinus відзначено на площах, що зазнають підживлення гноївкою. Припинення господарського впливу призводить до розрідження популяцій та їх поступового згасання. В інвазійних популяціях відзначено послідовне збільшення річних приростів кореневищ, натомість у регресивних – їхнє скорочення. Rumex alpinus є також компонентом деяких корінних непорушених угруповань, де виявляє невисоку життєвість особин і низьку щільність популяцій. Отже, високі значення індивідуальних і групових показників цього виду є індикатором значного порушення території та її низької цінності з природоохоронної точки зору, натомість його нечасте трапляння лише на окремих невеликих ділянках може свідчити про відсутність або незначний ступінь девастації гірської лучної екосистеми. Ключові слова: антропогенний вплив, сукцесія, сегменти кореневища, гірські луки, Rumicetum alpini |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |