| Popis: |
В статті визначено, що серед форм власності найбільш швидкі трансформації на теперішній час в Україні проявляються в сфері комунальної власності. Це пов’язано у першу чергу і проведенням реформи децентралізації та передачею управлінських функцій держави на місця ‒ місцевим органам влади разом з відповідними активами; Доведено, що час становлення ринкових відносин та демократичних, ліберальних відносин в сфері державного управління на початку 90-х років структура власності кардинально змінювалася. Вона перетворювалася із державної на інші форми ‒ в першу чергу ‒ приватні. В той час було прийнято цілий ряд законів, що регулювали ці процеси. На теперішній час трансформації власності не є такими масштабними, але вони не можуть проводитися на усталеній методичній основі; Зазначено, що у відповідності до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ми можемо побачити практично повну самостійність місцевих громад у розпорядженні комунальною власністю. Така автономність регіонів в цьому питанні підсилюється статтею 17 цього Закону; Критичний аналіз наукових праць показав по-перше, відсутність системного підходу до проблеми формування інституту комунальної власності, що не дозволяє однозначно судити про особливості його виникнення, по-друге, на державному рівні необхідно розробити класифікацію об'єктів комунальної власності малих та середніх міст за їх функціональним призначенням. Вона дозволяє в більш повній мірі врахувати різні види об'єктів, що перебувають у комунальній власності, по-третє: є необхідність визначення ринкової вартості майна комунальної власності для підвищення ефективності засобів управління ним. Знання справжньої ринкової вартості, його комерційних властивостей, соціальної значимості, дозволяє органам виконавчої влади на місцях обґрунтовувати та відстоювати свою позицію. |
