| Popis: |
Однією з основних цілей організаційних досліджень є вивчення того, як виникають певні організаційні явища та механізми, пояснення того, як все працює. Протягом останніх десятиліть категорія «організаційний механізм» у науковій літературі з теорії організацій розглядається як процесне явище. Як наслідок, значна частина нинішніх знань про організаційний механізм ґрунтується на поясненнях того, як виникає стратегія, як з'являються конкретні організаційні результати і як працюють процеси (наприклад, Р. Чіа та Р. Холт [1]; П. Куле та Д. Робі [2]; Е. Лонґлі [3]; Г. Мінцберг та Дж. Уотерс [4]; Л. Мор [5]; Б. Пентленд [2]; Е. Петігрю [7]; Ван де Вен та м. Пул [8]). Ці пояснення не претендують на те, щоб представити інваріантні (сталі) закони або надати безумовні рішення (А. Шерер [9]; Р. Вітлі [10]); натомість вони прагнуть поглибити розуміння того, як можуть працювати різні складні речі, і, зокрема, розкрити механізми, які керують цими процесами (Р. Вітлі [11]). Дійсно, поняття «механізм» стало регулярно використовуватися у дослідженнях, присвячених поясненню організаційних змін. Дослідники підкреслюють загальну потребу в теоретизації на основі механізмів (П. Андерсон та ін.[12]) і почали розглядати, яким чином можна дослідити причинні механізми (К. Паюнен [13]). Однак у більшості випадків механізми, як такі, взагалі не визначені, або їх визначення залишаються розпливчастими і навіть суперечливими. Таким чином, для того, щоб розвинути механізмовий підхід, необхідно чітко визначити, що таке організаційні механізми, як вони працюють і що означає … |
