Щодо обмеження прав особи під час вилучення цифрових джерел доказової інформації у кримінальному провадженні
Rok vydání: | 2020 |
---|---|
Předmět: | |
DOI: | 10.5281/zenodo.3577545 |
Popis: | Постановка проблеми. Використання електронної інформації досі залишається майже неврегульованим у національному кримінальному процесуальному законодавстві. Це стосується забезпечення використання цього різновиду інформації та її носіїв у доказуванні у кримінальному процесі та недопущення протиправних і необґрунтованих порушень чи обмежень прав людини (на приватне життя, таємницю листування, власність, підприємницьку діяльність тощо) та її законних інтересів у випадках, коли такі носії інформації мають бути вилучені для виконання завдань кримінального провадження. Тому провідне значення має побудова такого механізму обмеження прав особи під час одержання цифрових носіїв доказової інформації, який би дозволив віднайти необхідний баланс між можливістю здійснення ефективного досудового розслідування та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності з одного боку, й інтересами осіб, яким може бути завдана істотна шкода під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо належного їм майна, з іншого боку. Метою статті є розкриття правової природи цифрових джерел доказової інформації та їх місця у системі доказів з погляду de jure і de lege ferenda, а також, з’ясування допустимого співвідношення між обмеженням прав особи під час вилучення цифрових доказів та необхідністю формування доказової інформації під час досудового розслідування (на прикладі проекту закону № 9484). Методи дослідження обрані з урахуванням специфіки цілей, задач, об’єкта і предмета дослідження. Серед них діалектичний метод, який надав змогу розкрити окремі аспекти обмеження прав особи під час вилучення цифрових джерел доказової інформації у кримінальному провадженні; формально-юридичний (юридико-технічний) метод, що був використаний для вивчення норм права, дослідження особливостей юридичної техніки; герменевтичний, за яким з'ясовано правовий зміст норм КПК та законодавчих пропозицій та виявлені дефекти нормативного регулювання. Результати. Зроблений аналіз законодавчих пропозицій, спрямованих на врегулювання окремих аспектів обмеження прав свободи під час вилучення цифрових джерел доказової інформації (на прикладі законопроекту № 9484), дозволив визначити їх недоліки: спроби "вписати" електронні докази у вже існуючу декілька десятиліть систему процесуальних джерел доказів без врахування їх специфічної правової природи; залишення поза увагою випадків, під час яких вилучення цифрових пристроїв об’єктивно необхідно (як, наприклад, проведення експертизи у лабораторних умовах), інакше існує ризик втрати доказової інформації, тощо, а також переваги: намагання визначити місце електронних доказів у системі процесуальних джерел; прагнення віднайти рівновагу між необхідним для виконання завдань кримінального провадження вилученням цифрових носіїв інформації та необґрунтованим обмеженням права власності особи тощо. Висновки. Запропоновано розширити перелік процесуальних джерел доказів шляхом доповнення цифровими джерелами доказової інформації. Problem statement. The all-embracing technology of social middleware called to penetrate IT to the realms of life. The loss of the electronic information is even lower than that of the national criminal procedural legislation. It is intended to put in order the days, from one side, the question of ensuring that this type of information and its media is used in criminal proceedings and, on the other, to prevent unlawful and unjustified violations or restrictions on human rights (privacy, correspondence, property, business, etc.) and its legitimate interests in cases, when such media should be removed for criminal prosecution purposes. Therefore, the leading role in this respect is to establish such a mechanism for restricting the rights of individuals in obtaining digital media of evidence that would strike the necessary balance between the possibility of an effective pre-trial investigation and the prosecution of perpetrators on the one hand, and the interests of persons who may be materially prejudiced by the enforcement of criminal proceedings against their property, on the other hand. Purpose: The articles are to disclose the legal nature of digital sources of evidence and their place in the evidence system from the point of view of de jure and de lege ferenda, as well as to clarify the permissible relationship between the restriction of a person's rights in the seizure of digital evidence and the need to produce evidence during pre-trial investigation (on the example of draft law No. 9484). Methods are chosen based on the specifics of the goals, objectives object and subject of the study. The system used the methods of scientific cognition; in particular, the methodological basis was the dialectical method, which allowed revealing certain aspects of the restriction of the rights of the individual while seizing digital sources of evidence in criminal proceedings. In addition, the formal-legal (legal-technical) method was used to study the rules of law, to analyze the features of legal technology; and the hermeneutical method revealed the legal content of the CCP norms, legislative proposals and defects in legal regulation. Results: analysis of legislative proposals aimed at regulating certain aspects of the restriction of liberties while retrieving digital sources of evidentiary information (on the example of Bill No. 9484) made it possible to identify their shortcomings: attempts to "incorporate" electronic evidence into an existing system of procedural sources for several decades without regard to their specific legal nature; the neglect of cases where the removal of digital devices is objectively necessary (such as, for example, examination in the laboratory), otherwise there is a risk of loss of evidentiary information, etc., as well as the advantages of: trying to determine the place of electronic evidence in the system of procedural sources; the desire to strike a balance between what is necessary to carry out the criminal proceedings by seizing digital media and the unjustified restriction of the property right of the individual and the like. Conclusions: the conducted research gives grounds to argue for the need to expand the list of procedural sources of evidence by supplementing digital sources of evidence. {"references":["1. Goodison, Sean E., Davis, Robert C., & Jackson, Brian A. Digital Evidence and the.U.S. Criminal Justice System. Identifying Technology and Other Needs to More Effectively Acquire and Utilize Digital Evidence. Retrieved from: https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&url=https://www.ncjrs.gov/pdffiles1/nij/grants/248770.pdf&ved=2ahUKEwjohpby6tDnAhVFpYsKHW3wB2cQFjAOegQICBAB&usg=AOvVaw1vdoqPLquJerLLqRJLPd-E&cshid=1581676870679.","2. Orin S. Kerr Digital Evidence and the New Criminal Procedure. Columbia Law Review. Vol. 105, No. 1 (Jan., 2005), pp. 279–318 Retrieved from: https://www.jstor.org/stable/4099310.","3. Rodriguez, Glen Dario, & Molina, Fernando The preservation of digital evidence and its admissibility in the court. DOI: 10.1504/IJESDF.2017.10002624.","4. Vasylʹyev, S. V., & Nikolenko, L. M. (2004). Dokazuvannya ta dokazy u hospodarsʹkomu protsesi Ukrayiny [Evidence and Evidence in the Economic Process of Ukraine]. Monohrafiya. Kharkiv (in Ukr.).","5. Bilousov, A. S. (2008). Kryminalistychnyy analiz ob'yektiv komp'yuternykh zlochyniv [Forensic analysis of computer crimes]. Extended abstract of candidate's thesis (12.00.09). Kyiv (in Ukr.).","6. Grigor'yev, O. G. (2003). Rol' i ugolovno-protsessual'noye znacheniye komp'yuternoy informatsii na dosudebnykh stadiyakh ugolovnogo sudoproizvodstva [The role and criminal procedural significance of computer information in the pre-trial stages of criminal proceedings]. Extended abstract of candidate's thesis (12.00.09). Omsk (in Russ.).","7. Yegorov, N. N. (2007). Veshchestvennyye dokazatel'stva: ugolovno-protsessual'nyy i kriminalisticheskiy aspekty [Physical evidence: criminal procedural and forensic aspects]. Moskva: Yurlitinform (in Russ.).","8. Kuvychkov, S. I. (2016). Ispol'zovaniye v dokazyvanii po ugolovnym delam informatsii, predstavlennoy v elektronnom vide [Use in evidence in criminal cases of information provided in electronic form]. Extended abstract of candidate's thesis (12.00.09). Нижний Новгород (in Russ.).","9. Okonenko, R. I. (2016). Elektronnyye dokazatel'stva i problemy obespecheniya prav grazhdan na zashchitu tayny lichnoy zhizni v ugolovnom protsesse: sravnitel'nyy analiz zakonodatel'stva Soyedinennykh Shtatov Ameriki i Rossiyskoy Federatsii [Electronic evidence and problems of ensuring the rights of citizens to protect privacy of a criminal process: a comparative analysis of the laws of the United States of America and the Russian Federation]. Extended abstract of candidate's thesis (12.00.09). Moskva (in Russ.).","10. Sekhan, D. M. (2013). Tsyfrovi dokazy: ponyattya, osoblyvosti ta mistse v systemi dokazuvannya [Digital Evidence: Concepts, Features, and Place in the Evidence System]. Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Yurysprudentsiya, (5). 256–260 (in Ukr.).","11. Zigura, N. A., & Kudryavtseva, A. V. (2011). Komp'yuternaya informatsiya kak vid dokazatel'stv v ugolovnom protsesse Rossii [Computer information as a type of evidence in the criminal process of Russia]. Monografiya. Moskva: Yurlitinform (in Russ.).","12. Ivanov, N. A. (2015). Dokazatel'stva i istochniki svedeniy v ugolovnom protsesse: problemy teorii i praktiki [Evidence and sources of information in criminal proceedings: problems of theory and practice]. Monografiya. Moskva: Yurlitinform (in Russ.).","13. Metelev, O. P. (2018). Hnoseolohichna ta pravova pryroda tsyfrovykh dokaziv u kryminalʹnomu protsesi [The epistemological and legal nature of digital evidence in criminal proceedings]. Pravova pozytsiya, 1(20). 75–86 (in Ukr.).","14. Krytsʹka, I. O.; Tumanyants, A. R. (Red.). (2018). Rechovi dokazy u kryminalʹnomu provadzhenni [Material evidence in criminal proceedings]. Monohrafiya. Kharkiv: Pravo (in Ukr.).","15. Ugolovno-protsessual'nyy kodeks Estonskoy Respubliki [Code of Criminal Procedure of the Republic of Estonia]. (12.02.2003 v redaktsii ot 20.02.2020). Retrieved from: http://www.pravo.lv/likumi/29_upz.html (in Russ.).","16. Ugolovno-protsessual'nyy kodeks Respubliki Moldova [Code of Criminal Procedure of the Republic of Moldova]. (14.03.2003. No 122–15). Retrieved from: http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30397729&doc_id2=30397729#pos=30;-15&sub_id2=1020000&sel_link=1001129174 (in Russ.).","17. Ratnova, A. V. (2018). Elektronnyy dokument ta yoho mistse u systemi dokaziv u kryminalʹnomu provadzhenni [An electronic document and its place in the system of evidence in criminal proceedings]. Naukovyy visnyk Lʹvivsʹkoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriya yurydychna, (3). 231–241 (in Ukr.).","18. Kovalenko, A. V. (2018). Elektronni dokazy v kryminalʹnomu provadzhenni: suchasnyy stan ta perspektyvy vykorystannya [Electronic Evidence in Criminal Proceedings: Current State and Prospects for Use]. Visnyk LDUVS im. E. O. Didorenka, 4(84). 237–245 (in Ukr.).","19. Proekt zakonu \"Pro vnesennya zmin do Kryminalʹnoho protsesualʹnoho kodeksu Ukrayiny ta Kryminalʹnoho kodeksu Ukrayiny (shchodo vdoskonalennya poryadku zastosuvannya okremykh zakhodiv zabezpechennya kryminalʹnoho provadzhennya)\" [Draft Law \"On Amendments to the Criminal Procedure Code of Ukraine and the Criminal Code of Ukraine (on Improving the Procedure for the Application of Certain Measures to Ensure Criminal Proceedings)\"]. (17.01.2019 No. 9484). Retrieved from: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH7BG00A.html (in Ukr.).","20. Judgment in сase of Matanović v. Croatia (application no. 2742/12), 04.04.2017. Retrieved from: http://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-172466."]} |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |